Рішення № 120444177, 12.07.2024, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2400/24

№ провадження 2/208/825/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2024 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Івченко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання Шостак А.В.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні умісті Кам`янськеДніпропетровської областів порядкуспрощеного письмовогопровадження умісті Кам`янськеДніпропетровської областіцивільну справуза позовом Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-

встановив:

01 квітня 2024 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.01.2021 року у розмірі 31433.33 грн., що складається із: 25437.16 грн. заборгованість за тілок кредита, - 5996.17 грн. заборгованість за простроченими відсотками та судовий збір у розмірі 2422.40 грн.

01.04.2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу передано до провадження судді Івченко Т.П.

11.04.2024 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська справу було призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 06.01.2021 Відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту.

06.01.2021 Відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

1.Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн. (п.1.2. Договору);

2.Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;

3.Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);

4.Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору);

5.Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);

6.Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);

7.Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 12/24, тип Картка Унівесральна, що підтверджується випискою по рахунку.

Також Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки:

1. кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії 03/25, тип Картка "Універсальна" GOLD, що отримана при підписанні анкети-заяви б/н від 30.09.2021 р.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8% річних.

Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 р., Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором (додається до позовної заяви) та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у порушення умов Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту

порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили

нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: - 60,0% - для картки "Універсальна".

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 18.03.2024 року має заборгованість 31433.33 грн., яка складається з наступного: 25437.16 грн. - заборгованість за тілом кредита, 5996.17 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами: розрахунком заборгованості; випискою по рахунку; довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку; довідкою про видані картки; копією заяви позичальника; копією Паспорту споживчого кредиту; копією паспорта позичальника.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без участі відповідача при заочному розгляду справи, без його участі та без застосування технічних засобів.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогамист.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена відповідачу адресу реєстрації і в силуст.131 ЦПК Українивважається доставленою, на підставіст. 223 ЦПК Українисуд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідача відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимогст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 8ст. 279 ЦПК Українипри розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 3ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбаченост. 279 ЦПК України.

Відповідно дост. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК Українивизначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.01.2021 року відповідач підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 35-49).

30.09.2021 року відповідач підписав з позивачем заяву про приєднання до Умов і правил надання банків, згідно до якої погоджено істотні умови, реальну річну процентну ставку (а.с. 51-72).

Згідно до паспорту споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 06.01.2021 року, зазначені умови кредитування, з якими погодилась відповідач (а.с. 29-33).

З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує і протягом тривалого часу не здійснює погашення кредиту, внаслідок чого у позичальника перед банком утворилась заборгованість за кредитом, яка станом на 18.03.2024 рік становить 31433 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять три) гривні 33 копійки, згідно розрахунку банку.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Україниу редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідачем вимоги договору невиконані, грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом не повернуто, у зв`язку з чим у нього, як зазначає позивач, утворилась заборгованість станом на 18.03.2024 року є заборгованість у розмірі 31433,33 грн., яка складається з: 25437,16 грн. заборгованість за тілом кредиту, 5996,17 грн. заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно до довідки ОСОБА_1 були надані наступні кредитні картки: 06.01.2021 видана картка № НОМЕР_1 з терміном дії до 12/24 картка Універсальна; 30.09.2021 року артка № 4149629350283552 з терміном дії 03/24 картка Універсальна GOLD (а.с. 34).

Відповідно до довідки старт карткового рахунку відбувся 06.01.2021 картка 5168755459743239 та встановлено кредитний ліміт 100,00 грн., 06.01.2021 року кредитний ліміт збільшено до 1000,00 грн., 11.01.2021 року зменшено до 0,00 грн., 30.09.2021 року збільшено до 2000,00 грн., 05.10.2021 року збільшено до 35000,00 грн., 28.07.2022 року зменшено до 33170,00 грн., 29.07.2022 року зменшено до 33170,00 грн., 23.08.2022 року зменшено до 31870,00 грн., 30.09.2022 року зменшено до 31320,00 грн., 23.02.2023 року зменшено до 27780,00 грн., 23.03.2023 року зменшено до 26600,00 грн., 23.050.2023 року зменшено до 26100,00 грн., 30.06.2023 року зменшено до 25010,00 грн., 24.07.2023 року зменшено до 24500,00 грн., 01.11.2023 року зменшено до 0,00 грн. (а.с. 50).

Суд встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, приходить до висновку, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В заяві позичальника від 30 вересня 2021 року узгоджений розмір відсоткової ставки та щомісячної комісії.

Як вбачається із заяви, яка власноручно підписана відповідачем, сторони узгодили всі істотні умови договору, в тому числі й проценти за користування кредитом.

Отже, умови кредитного договору були погоджені з відповідачем, але останній неналежним чином виконував умови договору.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першоїстатті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особоюспоживачем банківських послуг (частина першастатті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів»(даліЗакон).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону споживачфізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у загальні сумі 31433 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять три) гривні 33 копійки, підлягає задоволенню.

Вказаний висновок відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 336/887/18 (провадження № 61-11747св19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, оскільки його розмір є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерне товариствоКомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 «простягнення заборгованості»- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (р/рах. № НОМЕР_4 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.01.2021 року у розмірі 31433 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять три) гривні 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» (р/рах. № 29092829003111, МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони посправі:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса реєстрації: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок№ 1Д, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Івченко Т. П.