Рішення № 120443776, 17.07.2024, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13588/24

Провадження № 2-а/161/183/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань Новак Л.В.,

за участю представника позивача Гудкової М.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Клубука О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом Управління ДМС України у Волинській області до громадянина РФ ОСОБА_1 про затримання особи з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, -

В С Т А Н О В И В:

УДМС України у Волинській області звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про затримання особи з метою забезпечення примусового видворення за межі України.

Свій позов обґрунтовує тим, що 17.07.2024 року працівниками СБУ у Волинській області доставлений до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 з метою перевірки законності перебування та проживання на території України.

Відповідно,працівниками відділуорганізації запобіганнянелегальній міграції,реадмісії тавидворення УДМСу Волинськійобласті здійсненоперевірку відносно ОСОБА_1 та встановлено наступне: - за обліками Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України інформація щодо оформлення документів на право проживання в Україні( посвідки на тимчасове/постійне проживання) відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня; - згідно даних Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан-ДМС», наявна інформація про в`їзд на територію України іноземця 08.02.2020 року через контрольно-пропускний пункт «Доманове».

Працівниками ВОЗНМРВ встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 документований паспортним документом громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон 51№6645763 виданим 18.05.2018 року, термін дії якого закінчився 18.05.2023 року.

При цьому, 17.07.2024 працівниками УДМСу Волинськійобласті громадянина РосійськоїФедерації ОСОБА_1 затримано в адміністративному порядку, для з`ясування обставин правопорушення, припинення адміністративного правопорушення (недійсний паспортний документ для виїзду за кордон).

17.07.2024 громадянин Російськоїфедерації ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 203 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, оскільки останній порушує встановлені правила перебування в Україні, ухилився від виїзду за межі України після закінчення відповідного строку.

Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 тривалий час перебуває на території України незаконно, крім того, процедура добровільного повернення до Російської Федерації стосовно нього бути застосована не може, та на сьогоднішній день не має дійсного паспортного документу, який в свою чергу дає право на виїзд з України, тому рішення про примусове повернення відносно останнього, не може бути прийняте з урахуванням вимог абзацу 1 частини 8 статті 26 Закону № 3773-VI. На сьогоднішній день, він в процедурі визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не перебуває. А тому, надалі продовжує перебувати на території України без законних на те підстав.

У зв`язку з цим 17.07.2024 уповноваженими працівниками УДМС у Волинській області було затримано Відповідача для з`ясування обставин правопорушення, припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано всі заходи впливу, у порядку ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строком на 72 години.

Ураховуючи викладене вище, керуючись положеннями частини першої статті 30 Закону № 3773-VI, 17.07.2024 УДМС у Волинській області прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства громадянина Росії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

А тому просить затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 з метою забезпечення примусового видворенняза межітериторії України з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 місяців.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила його задовольнити.

Відповідач та його представник заперечили щодо задоволення позовної заяви, вказали, що не зміг продовжити посвідку у зв`язку з початком війни в Україні. Позивач пояснив, що паспорт громадянина Росії він отримав у консульствіРосіїум. Львів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 289 КАС Українипередбачено, що підставами для застосування судом за позовом відповідного компетентного органу такого заходу як затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України може бути наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України.

У відповідності до положень п.1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, п.1 та п. 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, в сукупності з нормамист. 289 КАС України, клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі. В такому випадку клопотання про затримання розглядається судом в рамках розгляду справи про примусове видворення та вирішується в одному провадженні.

Судом з`ясовано, що особу громадянинаРосійської Федерації ОСОБА_1 встановлено та підтверджено паспортом громадянина Російської Федерації серії № НОМЕР_1 , виданим 18.05.2018 терміном дії до 18.05.2023 року (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2024 року начальником відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Волинській області прийнято рішення про примусове видворення з України іноземця або особи без громадянства громадянина Росії ОСОБА_1 (а.с.6).

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі Закон № 3773-VI) визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Згідно із частиною третьою статті 9 Закону № 3773-VI строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 25 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.

Частиною 1статті 26Закону № 3773-VI передбачено що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Абзац 1 частини 8 статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-IXвід 24.02.2023 передбачає, що примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Також, частиною першою статті 31 Закону № 3773-VI встановлено, що іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:

- де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;

- де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;

- де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;

- де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Відповідно до ч. 1 статті 23 розділу III Закону нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Частиною 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Відповідно до ч. 2 ст 289 КАС України заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіального органу чи підрозділу, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства вчинили порушення законодавства України про державний кордон або про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, до завершення процедури розгляду такої заяви.

Зважаючи,що відповідачпорушив законодавствоУкраїни проправовий статусіноземців таосіб безгромадянства,є нелегальниммігрантом,ухиляється відвиїзду зУкраїни, у нього відсутні документи, які б підтверджували законне перебування на території України або ж надавали б таке право, фінансове забезпечення, а тому є всі підстави вважати, що останній може перешкоджати проведенню процедури видворення, а також існує ризик його втечі чи переховування, що є підставою для його затримання.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 року у справі №332/2027/23, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 року у справі №461/4073/23, від 11.10.2023 у справі №158/2401/23, рішеннях Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.07.2023 у справі №158/2342/23, від 28.09.2023 у справі №158/3082/23, від 09.02.2024 у справі №158/415/24 та рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.12.2023 у справах №161/21972/23, №161/9694/24.

Передбачених законом підстав для передачі відповідача на поруки або внесення ним застави, як засобу забезпечення виконання рішення про примусове видворення, в судовому засіданні не встановлено.

Частиною 11 ст. 289 КАС Українипередбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Разом з тим, на думку суду, позивачем не доведено наявність обставин для затримання відповідача на строк шість місяців, який є досить значним і необґрунтованим та вважає достатнім строк затримання останнього з метою забезпечення примусового видворення за межі території України терміном до шести місяців.

А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ узгоджуються з положеннями національного законодавства і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,9,16,29,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст.6,9,77,79,241-246,288,289,293,295,371 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Управління ДМС України у Волинській області до громадянина РФ ОСОБА_1 про затримання особи з метою забезпечення примусового видворення за межі території України, - задовольнити.

Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком до 6 (шести) місяців.

Строк затримання рахувати з моменту фактичного затримання.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасниками справи є:

Позивач - Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, адреса: м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4, код ЄДРПОУ37821586.

Відповідач - ОСОБА_1 , ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Повний текст рішення складено 17.07.2024.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк