Рішення № 120361363, 15.07.2024, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/354/24

Провадження №2/377/245/24

15 липня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі- ТОВ «ФК «ЄАПБ») засобами поштового зв`язку звернувся до суду з вказаним позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №5662786 в розмірі 18585,60 грн, з яких: 6000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 12585,60 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою;

за кредитним договором № 6900927 в розмірі 18840,00 грн, з яких 4500,00 грн-сума заборгованості за основною сумою боргу, 13840,00 грн- сума заборгованості за відсотками, 500,00 грн- заборгованість за комісією, а всього позивач просить стягнути 37425,60 грн та понесені ним у справі судові витрати.

Щодо стягнення заборгованості за укладеним договором позики №5662786 позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» ( далі ТОВ «Маніфою», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір позики №5662786 (далі-договір позики). Вказано, що договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 договору позики, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п.п.2.1. договору позики, позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів ( суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі платежі, пов`язані з виконанням договору. Згідно з п.п.2.5. договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті Товариства протягом трьох робочих днів з дати підписання договору. Відповідно до п.п.10.1.15. та п.п.10.1.6. договору позики відповідач підтвердив, що вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою», які є невід`ємною частиною договору, а також вивчив та повністю погоджується з умовами цього договору позики. 18 жовтня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 18-10/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно з п.1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом ( плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до п.1.2. договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до реєстру боржників від 18 жовтня 2023 року до договору факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 18585,60 грн, з яких: 6000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 12585,60 грн- сума заборгованості за процентами за користування позикою. Відповідачка має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики № 5662786 в розмірі 18585,60 грн, з яких: 6000,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 12585,60 грн- сума заборгованості за процентами за користування позикою. Щодо стягнення заборгованості на підставі кредитного договору № 6900927, то позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі- ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6900927. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 кредитного договору, Порядку (технології) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до п.2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.1.1. кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. кредитного договору. 28 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28112023, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно з п.1.1. договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ( ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до п.1.2. договору факторингу сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до реєстру боржників №1 від 28 листопада 2023 року до договору факторингу № 28112023 від 28 листопада 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18840,00 грн, з яких: 4500,00 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 13840,00 грн- сума заборгованості за відсотками, 500,00 грн- заборгованість за комісією. Відповідачка має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 6900927 в розмірі 18840,00 грн, з яких: 4500,00 грн-сума заборгованості за основною сумою боргу, 13840,00 грн- сума заборгованості за відсотками, 500,00 грн- заборгованість за комісією.

Ухвалою судді від 16 травня 2024 року, після виконання вимог частини шостої статті 187 ЦПК України, відкрито провадженняу справі,визначено розглядсправи впорядку загальногопозовного провадженнята призначенопідготовче засіданняна 11червня 2024року.

Ухвалою суду від 11 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 27 червня 2024 року судовий розгляд справи відкладено на 10 липня 2024 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Відповідачка у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлена належним чином, судову повістку отримала в електронному вигляді на номер мобільного телефону, що підтверджується довідкою про доставку SMS. Клопотання про відкладення судового засідання, заяву про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов не подала, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до частини другої статті 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За наявності умов, передбачених статями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 10 липня 2024 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 01 червня 2023 року ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали договір позики №5662786 ( далі- договір позики) шляхом його підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором f60150, паперова копія якого додана до позовної заяви, на таких умовах.

За цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору (п. 2.1. договору позики) (а. с.8-12).

Як вбачається з п. 2.3. договору позики, тип позики: довгострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики- 6 000,00 грн; строк позики: загальний строк до 14 серпня 2023 року (74 дні); дата надання позики 01 червня 2023 року; дата повернення позики- 14 серпня 2023 року.

Пунктом 2.4. договору позики визначено, що процентна ставка, яка застосовується в межах строку позики: акційна фіксована 2,49000% на день- застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п.3.1.1 договору; базова фіксована 2,49000% на день- застосовується протягом розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди; основна процентна ставка, фіксована 3,00000% на день застосовується протягом усього строку позики, крім першого розрахункового періоду.

Відповідно до п. 2.5. договору позики позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики, шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.

Як вбачається з п. 5.4.2. договору позики, позичальник зобов`язаний, повернути позику та сплатити нараховані проценти.

Відповідно до розрахунку за договором позики № 5662786 від 01 червня 2023 року, що є додатком № 1 до договору позики № 5662786 від 01 червня 2023 року, сума позики:6000,00 грн; строк позики:до 14 серпня 2023 року (74 дні): 1-й розрахунковий період до 25 червня 2023 ( 24 дні), 2-й розрахунковий період до 14 серпня 2023 року (50 днів). У п.3 додатку №1 наведено графік нарахування процентів за користування позикою протягом першого розрахункового періоду ( 24 дні), а саме : сума нарахованих процентів -3585,60 грн, всього до сплати 9585,60 грн. Проценти за користування позикою нараховуються за встановленим середньоденним розміром процентів за користування позикою, у будь-якому випадку, не менше ніж 0,01 грн за день. У п. 4 наведено графік обов`язкових платежів за договором позики: дата видачі позики 01.06.2023 у сумі 6000,00 грн; за 24 дні чиста сума платежу становить 8985,60 грн, яка складається з 5400,00 грн суми позики за договором та 3585,60 грн процентів за користування позикою; за 50 днів чиста сума платежу становить 1500,00 грн, яка складається із 600,00 грн суми позики за договором та 900,00 грн процентів за користування позикою; усього за 74 дні чиста сума платежу 10485,60 грн, яка складається із 6000,00 грн суми позики за договором та 4485,60 грн процентів за користування позикою. Додаток № 1 до договору ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором f60150 (а. с. 13-14).

01 червня 2023 року ОСОБА_1 ознайомилась та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором d16421 паспорт позики, паперова копія якого додана до позовної заяви ( а.с. 15-17).

18 жовтня 2022 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №18-10/2023, копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 18-20).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за оплату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 1.2 договору факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року, складеного 18 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Маніфою» на виконання п.1.2 договору факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 2071, після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 21).

Згідно із витягом з реєстру боржників до договору факторингу №18-10/2023 від 18 жовтня 2023 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» від ТОВ «Маніфою» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 5662786 на суму боргу 18585,60 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 6000,00 грн, заборгованість за процентами 12585,60 грн ( а. с. 22).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5662786 від 01 червня 2023 року за період з 18.10.2023 по 31.03.2024, станом на 31.03.2024 заборгованість становить 18585,60 грн, з яких : заборгованість за основною сумою боргу 6000,00 грн, заборгованість за процентами 12585,60 грн (а.с.23).

19 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 6900927 (далі кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору ( кредит), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дня остаточного погашення заборгованості, згідно з п. 1.4. договору та виконати інші зобов`язання на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (а. с. 28-33).

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що сума (загальний розмір ) кредиту становить 5 000,00 грн.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 19 червня 2023 року і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 14 липня 2023 року (п.1.3.1). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду, та закінчується 02 жовтня 2023 року ( п. 1.3.2. кредитного договору).

Як вбачається з п. 1.4. кредитного договору, позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 04 липня 2023 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 02 жовтня 2023 року.

Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту- 500,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,0% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користуванням кредиту протягом пільгового періоду -750,00 грн, які перераховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду ( п. 1.5.2. кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду : 13 500,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_2 .

Умовами п. 2.4. кредитного договору визначено порядок повернення кредиту та сплати винагороди (плати). Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення згідно п. 1.4 договору ( п. 2.4.1 кредитного договору).

Згідно з п. 3.3.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1.-1.5 та п.2.4 цього договору.

Додатком № 1 до кредитного договору є графік платежів за договором про споживчий кредит № 6900927 від 19 червня 2023 року, відповідно до якого датою видачі кредиту є 19 червня 2023 року, сума кредиту 5000,00 грн; дата платежу визначена 02 жовтня 2023 року; загальна вартість кредиту 19750,00 грн, яка складається із : 5000,00 грн суми кредиту за договором, 14250,00 грн процентів за користування кредитом; 500,00 грн комісії ( а.с. 33 зв.ст.).

Додатком № 2 до кредитного договору є паспорт споживчого кредиту № 6900927 (а.с.34).

28 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28112023, копія якого долучена до матеріалів справи (а. с. 35- 37).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу №28112023 від 18 листопада 2023 року за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за оплату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою) пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 1.2 договору факторингу №28112023 від 18 листопада 2023 року передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №1 за договором факторингу №28112023 від 18 листопада 2023 року, складеного 28 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Мілоан», на виконання п.1.2 договору факторингу №28112023 від 18 листопада 2023 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників №1 в кількості 2450, після чого з урахуванням п. 1.2. договору факторингу №28112023 від 18 листопада 2023 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а. с. 38).

Згідно з витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №28112023 від 18 листопада 2023 року, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» від ТОВ «Мілоан» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6900927 на суму боргу 18840,00 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу 4500,00 грн; заборгованість за процентами 13840,00 грн; сума заборгованості за комісією 500,00 грн ( а. с. 39).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6900927 від 19 червня 2023 року за період з 28.11.2023 по 31.03.2024, станом на 31.03.2024 заборгованість становить 18840,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4500,00 грн; заборгованість за процентами 13840,00 грн; заборгованість за комісією 500,00 грн (а.с. 40).

Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( частина перша статті 13 ЦПК України).

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір обов`язковим для виконання сторонами ( статті 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,-незалежно від суми.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-електронних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У пункті 5 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах ( частина четверта статті 11 Закону України « Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього ( частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмоїстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підтвердження позовних вимог позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» надав копії договору позики та кредитного договору, договорів факторингу, витяги з реєстру боржників, а також розрахунки заборгованості за укладеним договором позики та кредитним договором.

Разом із тим, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачкою коштів на підставі укладених договорів та наявність у неї заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом ( стаття 78 ЦК України).

Відповідно до частин першої, шостої, сьомоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами ( статті 77-80 ЦПК України).

Розрахунки заборгованості, які надав позивач, не є первинними документами, що підтверджують отримання грошових коштів відповідачкою за договором позики № 5662786 від 01 червня 2023 року, кредитним договором № 6900927 від 19 червня 2023 року та користування ними, а відтак і укладення вказаних договорів на умовах, які позивач вказав у позовній заяві, тому не є належними доказами заборгованості.

Надані розрахунки заборгованості є документами, що створені самим позивачем, тому інформація, зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказом наявності заборгованості, яку просить стягнути позивач.

Суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.

Разом із тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі та відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 3 вказаного Положення клієнтські рахунки- це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово відзначав, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18, від 19 лютого 2020 року у справі №910/16143/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 911/1348/16, від 19 листопада 2020 року у справі № 910/21578/16, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц).

Проте, позивач не надав жодного первинного документу, який би засвідчив, що ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти у розмірах, які зазначені у позовній заяві та в розрахунках заборгованості.

Відтак, належні докази того, що заборгованість відповідачки за укладеними договорами складає 37425,60 грн ( відповідно до розрахунків заборгованості), в матеріалах справи відсутні.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність у матеріалах справи заяви відповідачки про визнання позову, неподання нею відзиву на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог, безумовно не свідчать про визнання нею обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин, оскільки саме на позивача згідно з положеннями статей 12, 13 ЦПК України покладається обов`язок доведення таких обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів розмір виданих відповідачці грошових коштів за договором позики № 5662786 від 01 червня 2023 року та кредитним договором № 6900927 від 19 червня 2023 року, і заборгованості, яка утворилась.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наведених вище підстав.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, підстави для задоволення позову відсутні, то судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, покладається на позивача і не підлягає стягненню з відповідачки.

Керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вулиця Симона Петлюри, будинок №30, місто Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 15 липня 2024 року.

Суддя Н. С. Бабич