Ухвала суду № 119874162, 19.06.2024, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

19 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3028/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат, ОСОБА_2 , в інтересах позивача, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови військовому пенсіонеру полковнику ОСОБА_1 у проведені перерахунку і невиплати пенсії з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром пенсії на підставі Рішення Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення (вислуга складає 34 років) згідно виготовленої уповноваженим органом Адміністрації Державної прикордонної служби України нової Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року полковника ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року за №11/1276, з 01 липня 2021 року проводити щомісячну доплату в розмірі 2000,00 гри. передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 та не здійснення перерахунку індексації базового ОСНП за 2022 рік та за 2023 рік відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ та вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п із обов`язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення (пенсії) військового пенсіонера полковника ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення згідно виготовленої уповноваженим органом Адміністрації Державної прикордонної служби України нової Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року полковника ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року за №11/1276, з 01 липня 2021 року проводити щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, з 01 березня 2022 року з обов`язковим врахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 та з 01 березня 2023 року з врахуванням індексації пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ і провести повну виплату недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 квітня 2019 року з врахуванням проведених раніше виплат за вказаний період.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 108).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 136 - 138), та 14 червня 2024 року, на виконання вказаної ухвали, до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, у якій позивач вказує, що представник позивача 02 лютого 2024 року ознайомився із матеріалами пенсійної справи №2610022540. Також зазначив, що хоча пенсія є щомісячним періодичним платежем, але цей факт не дає можливості відслідкувати та не виконання ГУ ПФУ в м. Києві своїх прямих обов`язків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 продовжено розгляд справи (арк. спр. 136).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог необхідно залишити без розгляду, виходячи з такого.

ОСОБА_1 перебуває на обліку з 2014 року в ГУ ПФУ в м. Києві, як одержувач пенсії за вислугою років згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб №2262-ХІІ, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №2610022540 (Державна прикордонна служба України) (арк. спр. 62).

Представник позивача 07 лютого 2024 року звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про здійснення повного перерахунку з 01 квітня 2019 року та виплату пенсійного забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії з врахуванням основного встановленого розміру пенсії 80% грошового забезпечення і обов`язком врахування індексації базового ОСНП за 2022 рік, за 2023 рік та за 2024 рік відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій відповідно до виготовленої та наданої уповноваженим органом Адміністрації Державної прикордонної служби України та її підрозділом Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року полковника ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року за №11/1276, з 01 липня 2021 року проводити щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 та відповідно до вимог чинного Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, а також провести повну виплату пенсіонеру недоотриманих пенсійних коштів за період починаючи з 01 квітня 2019 року (арк. спр. 55-57).

Листом №7298-5003/Г-02/8-2600/24 від 28 лютого 2024 року ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідно до оформленої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 17 серпня 2020 року №11/1276, що після перерахунку пенсії на виконання Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2021 року №640/7654/21 пенсії збільшився на і становив 11736,50 грн, тому підстави для виплати щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713 відсутні, оскільки розмір підвищення пенсії на виконання згаданого рішення суду перевищує суму доплати 2000 грн. Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 з 01 березня 2022 року проведено індексацію пенсії та дана доплата здійснюється у межах максимального розміру пенсії. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 з 01 березня 2023 року проведено індексацію пенсії та дана доплата здійснюється з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії (арк. спр. 60-61).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі№510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При вирішенні спору суд, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, які полягають у такому:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивач звернувся до суду з цим позовом лише 13 березня 2024 року, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому позовна заява надійшла до суду (арк. спр. 106), тобто позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку, а саме: за період з 01 липня 2021 року по 13 вересня 2023 року щодо проведення щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713; з 01 березня 2022 року по 13 вересня 2023 року щодо доплати, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118; з 01 березня 2023 року по 13 вересня 2023 року щодо доплати, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168.

Згідно із частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

За змістом статті 55 Закону №2262-ХІІ строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №600/4491/21-а).

Оскільки у цій справі спір виник щодо невиплати доплат до пенсії, передбачених Постановами Кабінету Міністрів України, а не щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому норми частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ стосовно перерахунку пенсій без обмеження строком у спірних правовідносинах застосуванню не підлягають.

Відтак, строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав у цій категорії справ визначається КАС України.

Суд також вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 28 лютого 2024 №7298-5003/Г-02/8-2600/24, а також ознайомлення представника позивача 02 лютого 2024 року із матеріалами пенсійної справи №2610022540 (дата ознайомлення уточнена позивачем у заяві про поновлення строку) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку.

Крім того, з 01 листопада 2022 року було здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 24 грудня 2021 року у справі №640/7654/21, у якій ОСОБА_1 був позивачем та йому повинно було бути відомо про розмір пенсії, належної до виплати після перерахунку пенсії на виконання судового рішення, а відтак і про порушення його права на отримання з цього часу спірного підвищення до пенсії.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема, у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18).

Відтак, враховуючи те, що позивач пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, в частині позовних вимог, за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивач не надав, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду у зазначеній частині позовних вимог на підставі частини третьої статті 123, пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись частинами першою, другою статті 122, частиною третьою статті 123, пунктом восьмим частини першої статті 240, статтями 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог, а саме: за період з 01 липня 2021 року по 13 вересня 2023 року щодо проведення щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713; з 01 березня 2022 року по 13 вересня 2023 року щодо доплати, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118; з 01 березня 2023 року по 13 вересня 2023 року щодо доплати, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І.Смокович