Рішення № 119830947, 19.06.2024, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1613/24

РІШЕННЯ

іменем України

"19" червня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Ротар М.М.

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вознесенську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна,

встановив:

У березні 2024 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після смерті якого залишилося спадкове майно. При зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини позивач, отримала відмову, у зв`язку з наявністю накладеного арешту на нерухоме майно.

В зв`язку з чим, позивач просить суд зняти арешт та заборону відчуження знерухомого майна, яке належало померлому ОСОБА_2 , накладений на підставіпостанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №37544503 від 02.09.2013 року,обтяження №3964567, обтяжував Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції.

Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року було відкрито провадження у вказаній справі. Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Ходак В.В. в судове засіданні не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він просив справу розглядати у їх відсутність, на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву не надав.

Представник Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04 вересня 2020 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №84.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини до Другої вознесенської державної нотаріальної контори 26.01.2021 року та на підставі її заяви заведена спадкова справа №19/2021.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 вбачається, що виявлено арешт нерухомого майна (арешт та заборона відчуження), дата реєстрації 20.12.2013 року, номер запису про обтяження 3964567, боржник ОСОБА_2 (РНОКПІ НОМЕР_3 ), обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції. Тип документу на підставі якого накладено обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №37544503 від 02.09.2013 року. Об`єкт обтяження все нерухоме майно.

З відповіді Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області від 04.09.2023 року вбачається, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження № 62818246 з виконання судового наказу № 486/928/20 від 24.07.2020 року виданого Южноукраїнським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Дане виконавче провадження було закінчено на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження №37544503 з виконання виконавчого листа №1407/2782/2012 від 11.01.2013 виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 5802,83 грн. на підставі якого державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зареєстровано запис про обтяження 3964567 було закінчено на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». В подальшому знищено згідно з пунктом 1-2 Розділу ІІ «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» у зв`язку з закінченням терміну його зберігання.

Відповідно до відповіді уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта банк» від 13.03.2023 року №269 АТ «Дельта Банк» відступив ТОВ ФК «СІТІ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором № 37-0041010/ФК-08 від 18.03.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «Укрпромбанк».

Відповідно до довідки ТОВ ФК «СІТІ ФІНАНС» від 25.08.2023 року № 1-93407 у ТОВ ФК «СІТІ ФІНАНС» відсутні будь які претензії фінансового та майнового характеру за кредитним договором №37-0041010/ФК-08 від 18.03.2008 року.

Згідно із нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) виклала висновок про те, що … (вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції).

Відтак, інший спосіб захисту та реалізації спадкових прав, ніж зняття арешту з усього (рухомого та нерухомого) майна відсутній, обраний спосіб захисту права власності позивача в даному випадку є таким, що не порушує інтереси сторін та третіх осіб в даному провадженні та таким, що не суперечить закону.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За встановлених обставин, приймаючи до уваги неможливість зняття арешту в позасудовому порядку, враховуючи те, що на майно померлого ОСОБА_2 було накладено арешт, і ця дія арешту порушує право позивача, як спадкоємця за законом, в частині вільного користування та розпорядження своїм майном, оскільки створюють перешкоду його дружині, як спадкоємиці, набути право власності на зазначене майно в порядку спадкування, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та в частині зняття арешту з майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 30, 81, 89, 200, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Перший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна, задовольнити

Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації 20.12.2013 року, номер запису про обтяження 3964567, боржник ОСОБА_2 (РНОКПІ НОМЕР_3 ), обтяжувач Відділ державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції. Тип документу на підставі якого накладено обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження ВП №37544503 від 02.09.2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М. Ротар