Рішення № 119706948, 13.06.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/372/24

№ 2/183/1576/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути:

- заборгованість за кредитним договором № 26209000404444 від 01.02.2019 року в сумі 81344,54 грн.;

- заборгованість за кредитним договором № 22036000109541 від 31.01.2019 року в сумі 28 973,95 грн.;

- витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6890,00 грн. та судовий збір 2147,20 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено два кредитних договори за якими:

- згідно договору № 26209000404444 від 01.02.2019 року, відповідач отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 29.01.2021 року;

- згідно договору № 22036000109541 від 31.01.2019 року, відповідач отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 30.01.2024 року;

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу № 15/12/2021, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними договорами.

На дату звернення до суду борг відповідача за кредитним договором № 26209000404444 від 01.02.2019 року склав 79829,97 грн., з яких: 36818,33 грн. заборгованість за тілом кредиту; 42511,64 грн. заборгованість за відсотками; 500,00 грн. заборгованість за комісією; за кредитним договором № 22036000109541 від 31.01.2019 року склав 28 395,90 грн., з яких: 14052,14 грн. заборгованість за тілом кредиту; 21,76 грн. заборгованість за відсотками; 14322,00 грн. заборгованість з комісії.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування неустойки на прострочену заборгованість, у вигляді 3% річних та витрат від інфляції за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року:

- за кредитним договором № 26209000404444 від 01.02.2019 року: 3% річних 211,83 грн.; інфляційні витрати 1302,74 грн.;

- за кредитним договором № 22036000109541 від 31.01.2019 року: 3% річних 80,85 грн.; інфляційні витрати 497,21 грн..

Зазначені суми заборгованості, ТОВ «Цикл Фінанс» просить стягнути з відповідача, а також покласти на нього судові витрати.

Ухвалою суду від 31 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 161 т. 2).

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх повному задоволенні, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання повторно не з`явилась, була повідомлена належним чином, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

31 січня 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22036000109541, за яким банк надав позичальнику у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 18600,00 грн. строком на 60 місяців клієнту, який зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 0,001% річних та щомісячну комісію за обслуговування кредиту 3,5%. Орієнтована загальна вартість кредиту згідно графіку платежів становить 57660,44 грн. (а.с. 16-17 т. 1).

Однак, відповідач покладені на нього кредитним договором зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед банком, що станом на 14.12.2021 року склала 28395,90 грн., з яких:

- 14052,14 грн. заборгованість за тілом кредиту;

- 21,76 грн. заборгованість за відсотками;

- 14322,00 грн. заборгованість з комісії (а.с. 188 т. 1).

01 лютого 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено договір про встановлення кредитного ліміту № 26209000404444, згідно якого позичальнику було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 58,89% річних (а.с. 20 т. 1).

За яким, у зв`язку із нехтування відповідачем визначеними договором обов`язками по сплаті внесків на погашення заборгованості, виник борг, що станом на 14.12.2021 року сягнув 79829,97 грн., з яких: 36818,33 грн. заборгованість за тілом кредиту; 42511,64 грн. заборгованість за відсотками; 500,00 грн. заборгованість за комісією (а.с. 120 т. 2).

У відповідності до умов договору факторингу № 15/12/2021 від 15.12.2021 року укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс», АТ «Банк Кредит Дніпро» за плату відступило ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до боржників зазначених у реєстрах (а.с. 24-30 т. 1).

Згідно додатку 1 до договору факторингу № 15/12/2021 від 15.12.2021 року витягу з реєстру боржників ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 26209000404444 від 01.02.2019 року та № 22036000109541 від 31.01.2019 року на суму 28395,90 гривень та 79829,97 гривень відповідно (а.с. 21, 22 т. 1).

При цьому, станом на момент розгляду справи, даних про погашення відповідачем вищевказаної заборгованості за кредитами, матеріали справи не містять.

Також, окрім наявної заборгованості за кредитними договорами позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України проведено нарахування суми інфляційних витрат за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року:

- за кредитним договором № 26209000404444 від 01.02.2019 року: 3% річних 211,83 грн.; інфляційні витрати 1302,74 грн.;

- за кредитним договором № 22036000109541 від 31.01.2019 року: 3% річних 80,85 грн.; інфляційні витрати 497,21 грн..

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Згідно ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У відповідності до ч.2 ст.1083ЦК України якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

Так у відповідності до ст. 509 ЦК України, 1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 2. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 3. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності справедливості.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст. 525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Положеннями статті 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

При цьому індекс інфляції 3% річних від простроченої суми (ст. 625 ЦК України) та проценти за позикою (ст. 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX.

Відповідно до пункту 18розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказані положення набрали чинності 17.03.2022 року.

Офіс уповноваженого з прав людини Верховної Ради надав роз`яснення про особливості виконання зобов`язань за кредитом в умовах воєнного стану.

Законом №2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону №1734, які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення.

Відтак, громадяни не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов`язання за кредитом: - у випадку прострочення зобов`язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; - кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов`язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки; - всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, підлягають списанню.

З наданих товариством розрахунків слідує, що нарахування втрат від інфляції та 3% річних позивачем проведено із дотриманням часових меж у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п. 4 ч.2 ст. 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, відповідачем по справі суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК Українидоказу на спростування обставин, викладених позивачем в позові.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 22036000109541 від 31.01.2019 року в сумі 28 395,90 грн., а також 3% річних 80,85 грн.; інфляційні витрати 497,21 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26209000404444 від 01.02.2019 року суд зазначає про наступне.

Кредитний договір від 01.02.2019 року був укладений сторонами на 12 місяців, а тому підстав для стягнення процентів й комісії за користування кредитом після спливу визначених договорами строків кредитування немає.

Саме тому, спираючись на наданий позивачем розрахунок заборгованості суд приходить до переконання про належність стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 36818,33 грн., відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.02.2019 року по 01.02.2020 року у розмірі 9372,20 грн. та комісію за відповідний період у розмірі 400,00 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне самостійно провести розрахунок 3% річних та витрат від інфляції, виходячи із часткового задоволення позовних вимог стосовно основної суми заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд дійшов до переконання, що з відповідача підлягають стягненню: інфляційні витрати у розмірі 1648,52 грн. та 3 % річних 271,89 грн. за період з 15.12.2021 року по 23.02.2022 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно положень ст. 30 Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Судом встановлено, що правничу допомогу у справі позивачу надавала адвокат Дорошенко Марина Анатоліївна на підставі договору про надання правової допомоги №16/05 від 16 травня 2023 року, який долучено до матеріалів цивільної справи (а.с. 41 т. 1).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 135 сторони за договором №16/05 від 16 травня 2023 року погодили надання наступних правових юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 :

- консультація та ознайомлення з матеріалами справи 2 години;

- підготовка позовної заяви - 3 години (а.с. 18 т. 1).

Також із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат, понесених на правничу допомогу, суду було надано платіжну інструкцію № 5769 від 28 грудня 2023 року на суму 6890,00 гривень; призначення платежу оплата за юридичні послуги згідно акту виконаних робіт № 135 від 28.12.2023 року (а.с. 15 т. 1).

Суд враховує, що від відповідача в порядку ч. 6 ст. 137 ЦПК України, не надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та/або їх необґрунтованості, які підлягають розподілу між сторонами, також характер справи, її значення для позивача та приходить до переконання, що означена сума є обґрунтовано та співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та значенням справи для сторони.

Між тим, згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позовні вимоги судом були задоволенні частково, суд з урахуванням положеньстатті 141 ЦПК України, вважає можливим відшкодувати позивачу витрати понесені на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 4839,36 грн. (77484,95 грн. (сума стягнута судом) * 6890,00 грн. (сума витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем) / 110318,49 грн. (сума заявлена до стягнення).

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 2147,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22036000109541 від 31.01.2019 року в сумі 28 973,95 гривень (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні 95 копійок), що складається з: 14052,14 гривень заборгованість за тілом кредиту; 21,76 гривень заборгованість за відсотками; 14322,00 гривень заборгованість з комісії; 80,85 гривень 3% річних; 497,21 гривень інфляційні витрати, заборгованість за кредитним договором № 26209000404444 від 01.02.2019 року в сумі 48511,00 гривень (сорок вісім тисяч п`ятсот одинадцять гривень 00 копійок), з яких: 36818,33 гривень заборгованість за тілом кредиту; 9372,20 гривні заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.02.2019 року по 01.02.2020 року; 400,00 гривень заборгованість за комісією за період з 01.02.2019 року по 01.02.2020 року; 1648,52 гривень інфляційні витрати; 271,89 гривень 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4839,36 гривень (чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять гривень 36 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 2 147,20 гривень (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» код ЄДРПОУ 43453613, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Сорока О.В.