Рішення № 119700782, 12.06.2024, Славутицький міський суд Київської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/262/24

Провадження №2/377/196/24

12 червня 2024 року суддя Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Малишенко Т.О., за участю секретаря судового засідання Лутченко В.С., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

01 квітня 2024 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач в особі представника адвоката Останкової В.О. посилаючись на ст. ст. 525-526, 530, 553-554, 625, 1046, 1049 ЦК України, просить стягнути 3%річних у розмірі 1588,66 гривень та інфляційну різницю у розмірі 10731,76 гривень за період прострочення з 14.03.2021 року по 23.02.2022 року з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що згідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-УІ від 17.09.2008 р. були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк». В подальшому, у зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» загальними зборами акціонерів банку 17.10.2018 року було прийнято рішення про зміну типу товариства на приватне акціонерне товариство та про зміну найменування Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК», яке є правонаступником за всіма правами та обоє язками Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» .

АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , уклали договір про надання споживчого кредиту № 11373346000 від 18.07.2008 року з додатковими угодами (в системі обліку банку договір 11443973000 від 15.11.2011 року, надалі - Кредитний договір) на виконання умов якого Банк надав позичальниці кредит (грошові кошти) в іноземній валюті на суму 26000 доларів США, який вона зобов`язалась повернути згідно графіку платежів та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 15,00 % річних не пізніше 17.07.2018 року.

08 травня 2009 року між Банком та Позичальницею було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання споживчого кредиту № 11373346000 від 18.07.2008 року, відповідно до умов якої змінено строк сплати процентів з 01 по 25 число (включно) кожного місяця.

28 жовтня 2011 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, відповідно до умов якої сторони домовились, що в разі виникнення простроченої заборгованості Банк має право здійснювати договірне списання коштів з рахунків позичальника, відкритих в ПАТ «УкрСибанк».

15 листопада 2011 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору про надання споживчого кредиту № 11373346000 від 18.07.2008 року, відповідно до умов Банк надав позичальниці кредит (грошові кошти) у розмірі 141190,64 грн. в межах ліміту кредитної лінії 281193,88 гривень. Сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме № 11373346000, так і реєстраційний номер Договору в системі обліку Банку, а саме № 11443973000, а також № 11443979000. Сторони домовились, що з 15 листопада 2011 року встановлюється процентна ставка в розмірі - 15% річних, а з 15 листопада 2012 року встановлюється процентна ставка в розмірі 17,5% річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту позивач уклав з ОСОБА_4 договір поруки №218181 від 18 липня 2008 року з додатковою угодою від 15.11.2011 року, відповідно до умов якого поручителька зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання позичальницею своїх зобов`язань по кредитному договору солідарно з нею.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Всупереч умов кредитного договору позичальниця не здійснювала погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим відсотками з лютого 2014 року, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість та Банк звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 15.02.2016 року у справі №377/1308/15-ц вирішено «Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11373346000 (11443973000) від 18 липня 2008 року на суму 9331,72 гривень, яка складається: з заборгованості по кредиту в сумі 5659,24 гривень, заборгованості по процентам в сумі 2887,77 гривень, заборгованості по пені за прострочення повернення кредиту в сумі 784,71 гривень. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11373346000 (11443973000) від 18 липня 2008 року на суму 78306,29 гривень, з яких: 68761,83 гривень заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість 11239,99 гривень; 6175,04 гривень заборгованість за відсотками; 2538,88 гривень пеня за прострочення сплати кредиту; 830,54 гривень пеня за прострочення сплати процентів.»

Виконання рішення суду тривало довгий час та було виконано у повному обсязі лише 07.12.2023 року. Довідка розрахунок заборгованості за 14.03.2024 року, як доказ, надається.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за прострочення погашення сум заборгованості, що підлягали стягненню за рішенням суду, необхідно стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 1588 грн. 66 коп. та інфляційну різницю у розмірі 10731 грн. 76 коп. за період прострочення з 14.03.2021 по 23.02.2022 року. Всього сума до стягнення 12320 грн.42 коп.

Розрахунок 3% річних здійснено за формулою: (сума боргу за рішенням суду 87638.01 грн. (9331.72 + 78306.29) - погашення за відповідний період ) х 3% : 365 х 347 дня (кількість днів прострочення за період з 14.03.2021 по 23.02.2022 року). Розрахунок 3% (додаток 2 до позову), як доказ, надається.

Розрахунок інфляційної різниці : (сума боргу за рішенням суду 87638.01 грн. - погашення за відповідний період ) х індекс інфляції за відповідний період з 14.03.2021 по 23.02.2022 року) = (сума боргу з урахуванням індексу інфляції ) - (сплачена сума боргу). Розрахунок інфляційної різниці (додаток 3 до позову), як доказ, надається.

Таким чином, з урахуванням положень ст.625 ЦК України та правових висновків Верховного Суду, позивач має право на стягнення з відповідачів інфляційну різницю та 3% річних від простроченої суми боргу по кредиту за увесь час прострочення заборгованості, за період з 14.03.2021 року по 23.02.2022 року.

Ухвалою судді від 15 квітня 2024 року прийнято позовнузаяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено на 09.05.2024 року.

Ухвалою судді від 09 травня 2024 року відкладено розгляд справи на підставі ст.. 223 ЦПК.

У призначене засідання сторони не з`явились.

Позивач свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджено зворотнім поштовим повідомленням про отримання 17.05.2024 року судової повістки. 05.06.2024 року д суду надіслали клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, до суду повернуто конверти з процесуальними документами які направлялись за адресами реєстрації відповідачів, в довідці зазначено, що «адресат відсутній вказаною адресою». Відповідно до ст.ст. 128-130 ЦПК України повідомлені належним чином. Також викликались через оголошення на офіційному сайті «Судова влада України». Заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву до суду не подано.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За наявності умов, передбачених ст.ст.280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 12.06.2024 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Судом встановлено, що акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», який змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (Банк) і ОСОБА_3 (позичальник) уклали договір про надання споживчого кредиту (кредитний договір) № 11373346000 від 18 липня 2008 року на наступних основних умовах: Відповідно до п.1.1. кредитного договору Банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, Долар США (USD), в сумі 26000, що дорівнює еквіваленту 125847,80 гривень за курсом НБУ на день укладення Договору, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника Банком приймається - застава нерухомості, а саме: квартира, що складається з двох кімнат, загальною площею 47,2 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є власністю ОСОБА_3 , код за ДРФО НОМЕР_1 , та власністю ОСОБА_5 , код за ДРФО НОМЕР_2 .

З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту позивач уклав з ОСОБА_4 договір поруки №218181 від 18 липня 2008 року з додатковою угодою від 15.11.2011 року, відповідно до умов якого поручителька зобов`язалася відповідати у повному обсязі за виконання позичальницею своїх зобов`язань по кредитному договору солідарно з нею.

08 травня 2009 року між Банком та Позичальницею було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання споживчого кредиту № 11373346000 від 18.07.2008 року, відповідно до умов якої змінено строк сплати процентів з 01 по 25 число (включно) кожного місяця.

28 жовтня 2011 року між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору, відповідно до умов якої сторони домовились, що в разі виникнення простроченої заборгованості Банк має право здійснювати договірне списання коштів з рахунків позичальника, відкритих в ПАТ «УкрСибанк».

15 листопада 2011 року між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору про надання споживчого кредиту № 11373346000 від 18.07.2008 року, відповідно до умов Банк надав позичальниці кредит (грошові кошти) у розмірі 141190,64 грн. в межах ліміту кредитної лінії 281193,88 гривень.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі 377/308/15-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11373346000(11443973000) від 18 липня 2008 року на суму 9331,72 гривень, яка складається: з заборгованості по кредиту в сумі 5659,24 гривень, заборгованості по процентам в сумі 2887,77 гривень, заборгованості по пені за прострочення повернення кредиту в сумі 784,71 гривень та стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11373346000(11443973000) від 18 липня 2008 року на суму 78306,29 гривень, з яких: 68761,83 гривень заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена заборгованість 11239,99 гривень; 6175,04 гривень заборгованість за відсотками; 2538,88 гривень пеня за прострочення сплати кредиту; 830,54 гривень пеня за прострочення сплати процентів.

Позивачем за прострочення погашення сум заборгованості, що підлягала стягненню за рішенням суду, нарахувало 3% річних у розмірі 1588 грн. 66 коп. та інфляційну різницю у розмірі 10731 грн. 76 коп. за період прострочення з 14.03.2021 по 23.02.2022 року. Всього сума до стягнення 12320 грн.42 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За змістом положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ст.611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц) міститься висновок про те, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань. Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, із невиконанням грошового зобов`язання.

Таким чином, у даній справі між сторонами виник спір щодо стягнення на підставі ст.625ЦКУкраїни інфляційних втрат та трьох відсотків річних, у зв`язку з неналежним виконання грошового зобов`язання за рішенням суду.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Позивач надав суду розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, які просить стягнути, за період прострочення з 14 березня 2021 року по 23 лютого 2022 року.

Суд, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, здійснивши оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, дійшов висновку про правильне здійснення позивачем такого розрахунку, а відтак такий розрахунок заслуговує на увагу і приймається судом, як належний та допустимий доказ.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому зобов`язання відповідачів перед банком за кредитним договором не припинилося.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Отже, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст.625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Разом з тим, відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ «Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту:» 18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року Указом Президента України№64/2022«Про введеннявоєнного станувУкраїні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України«Проправовийрежим воєнногостану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався й діє на цей час.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У вказаній справі заявлена позовна вимога щодо стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦПК України за несвоєчасне погашення заборгованості на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області від 15.02.2016 року за період 14.03.2021 по 23.02.2022 року, який не суперечить законодавству.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 10731,76 гривень та 3% річних у розмірі 1588,66 гривень за період з 14.03.2021 по 23.02.2022 року.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 3028,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути 3%річних у розмірі 1588,66 гривень та інфляційну різницю у розмірі 10731,76 гривень за період прострочення з 14.03.2021 року по 23.02.2022 року з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК».

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривні по 1514,00 гривень з кожного.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду складено 12 червня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач Акціонерного товариства«УКРСИББАНК» код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, будинок 2/12.

Відповідач ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Т. О. Малишенко