Ухвала суду № 11968809, 13.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"13" жовтня 2010 р. Справа № 60/223-10

вх. № 7520/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Житєньової К.Є., довіреність б/н від 15.03.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Хот-Велл", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 14080,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Хот-Велл" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 18080,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на поставку відповідачу за накладними №165 від 27.11.2009р. та №168 від 01.12.2009р. товару на суму 28080,00 грн., який відповідачем було оплачено частково в сумі 10000,00 грн., з урахуванням чого виникла вищезазначена заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08 вересня 2010 року о 11:40 годині.

08 вересня 2010 року позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого зменшує розмір позовних вимог до 14080,00 грн., у зв`язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості, а саме 26.08.2010 року - 2000 грн. та 01.09.2010 року - 2000 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 вересня 2010 року заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до 14080 грн. прийнято до розгляду, розгляд справи №60/223-10 відкладено на "20" вересня 2010 р. о 15:30.

Представник позивача надав 20 вересня 2010 року клопотання про зміну підстави позову, згідно якого позивач змінив підставу позову та вказує, що підставою є договірні відносини, що виникли за договором №17/07 від 17.12.2008р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 вересня 2010 року прийнято клопотання (заяву) про зміну підстав позову до розгляду та продовжено розгляд справи з урахуванням цих змін, розгляд справи №60/223-10 відкладено на "13" жовтня 2010 р. о 12:40.

Представник позивача "13" жовтня 2010 р. надав клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору, у зв`язку із здійсненням відповідачем оплати заборгованості в повному обсязі. До клопотання позивач надав копії банківських виписок, які судом долучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №6102207183279.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 17 грудня 2008 року було укладено договір №17/07.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., за даним договором позивач за попереднім замовленням поставляє та передає у власність замовника (відповідача) деталі, виготовлені методом вирубки та згинання, а відповідач приймає та сплачує деталі в асортименті, кількості та по цінам, вказаних у специфікаціях.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що датою поставки вважається дата передачі продукції відповідачу, що підтверджується видатковою накладною.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 28080,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №165 від 27.11.2009р. на суму 12854 грн. та №168 від 01.12.2009р. на суму 15226 грн.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на видаткових накладних та довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей №1166 від 27.11.2009р. та №1180 від 01.12.2009р.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.4.3. Договору відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача до початку виконання робіт 50% від суми рахунку на підставі специфікацій по договору в якості передплати. Залишок 50% відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача по факту отримання замовлення, впродовж трьох банківських днів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем також 26.05.2010 року було направлено відповідачу вимогу (вих.26/5 від 26.05.2010 р.) про сплату заборгованості за поставлений товар в сумі 28080 грн., яку було отримано відповідачем 01.06.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Судом встановлено, що відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 28080,00 грн., що підтверджується наданими банківськими виписками, а саме 03.06.2010р. сплачено 10000,00 грн. та після порушення провадження у справі 26.08.2010р. - 2000,00 грн., 01.09.2010р. - 2000,00 грн., 14.09.2010р. - 2000,00 грн., 15.09.2010р. - 4000,00 грн., 30.09.2010р. - 8080,00 грн.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 14080,00 грн. підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору згідно п.1.1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а клопотання позивача про припинення провадження у справі відповідно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 180,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень, оскільки з саме з вини відповідача спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про припинення провадження у справі - задовольнити.

Провадження у справі №60/223-10 припинити .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Хот - Велл" (61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, буд. 12, р/р №2600401008117 в ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО 350415, ідентифікаційний код 35072634) витрати по сплаті державного мита в сумі 180,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.

Суддя

справа №60/223-10