Рішення № 119671798, 11.06.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2692/24

№ 2/183/2183/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності,

за участю представника позивача - адвоката Чехова Д.А., суд -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як продавцями та ОСОБА_1 , як покупцем, що був посвідчений державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Шевченко О.В., зареєстрований у3 реєстрі за № 121 та зареєстрований Сєвжєродонецьким бюро технічної інвентаризації 31 січня 2003 року за № 51. У зв`язку із повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року РІ на територію України, м.Сєвєродонецьк Луганської області - є тимчасово окупованим, що змусило позивача виїхати на територію України, що підконтрольна українській владі, є внутрішньо-переміщеною особою. Звернувшись до реєстратора з заявою щодо реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав - рішенням № 709277629 від 27 грудня 2023 року йому було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, через те, що відповідачем не підтверджено реєстрацію права власності у зв`язку з відсутністю паперових носіїв та перебування приміщення БТІ на окупованій території. Через відсутність зареєстрованого права власності на майно позивача - останній позбавлений можливості навіть заявити свої права на отримання компенсації від пошкодження такого майна. Іншого способу захисту права власності позивача, ніж як звернення із даним позовом, на даний момент не існує, тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року провадження у справі відкрите, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження .

17 квітня 2024 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та, посилаючись на ті ж підстави, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши підстави позову, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; згідно довідки № 1331-5001265592 від 21 квітня 2022 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 5-9).

З копії договору купівлі-продажу від 28 січня 2003 року, укладеного між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як продавцями з однієї сторони та ОСОБА_1 , як покупцем з другої сторони, вбачається, що продавці продали, а покупець придбав квартиру АДРЕСА_1 , продаж здійснений за суму 7406 грн. Договір посвідчений державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Шевченко О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 121, також вказаний правочин у встановленому законом порядку станом на 2003 рік зареєстрований Сєвєродонецьким бюро технічної інвентаризації 31 січня 2003 року за № 51 (а.с. 10).

02 листопада 2023 року Сєвєродонецькою міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_1 щодо надання інформації про право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровані до 01 січня 2013 року повідомлено, що вся матеріально-технічна база КП Сєвєродонецьке БТІ станом на 24.02.2022 року була розташована у м.Сєвєродонецьк Луганської області. Інформація щодо об`єктів нерухомого майна зберігалась в архіві підприємства на паперових носіях (переведення архівних даних в електронний формат законодавство не вимагало). Оскільки приміщення підприємства зазнало значних руйнувань, а територія Сєвєродонецької територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою, підприємство не може виконувати свої функції, в тому числі надавати інформацію про об`єкти нерухомого майна, яка була наявна в архівних справах (а.с. 12).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових пав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 369587043 від 13 березня 2024 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 у зазначеному реєстрі не зареєстроване (а.с. 19).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 за № 709277629 від 27 грудня 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, через те, що відповідачем не підтверджено реєстрацію права власності у зв`язку з відсутністю паперових носіїв та перебування приміщення БТІ на окупованій території (а.с. 11).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 5 ЦК України - визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, 2003 року, що набрав чинності 01 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Так, статтею 86 ЦК України (1963 року) визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність» цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЗУ «Про власність» (1991 року), громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

А згідно із вимогами ст. 128 ЦК України (1963 року) - право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на

пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Відповідно до вимог ст.ст. 224, 227 ЦК України (1963 року) - за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти и майно і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі, споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продаж; пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майн подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права ні утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права н; аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване у встановленому законом порядку станом на 2003 рік. В той же час на сьогоднішній день за відсутності відповідних підтверджень зареєстрованого права власності відповідним ЮТІ - позивач позбавлений можливості, як зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку на сьогодні так здійснити інші дії, стосовно майна, що йому належить, а тому позовні вимоги позивача - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, адреса місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, будинок 32 м. Сєвєродонецьк Луганська область, 93404; електронна адреса: vca@sed-rada.gov.ua.

Рішення суду складено і підписано 11 червня 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко