Рішення № 11935136, 11.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2010 р. Справа № 29/271-10

вх. № 7938/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

3-ї особи не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "ФК "Єврокоммерц", м.Київ

до ТОВ "Р.Т.І.", м. Харків

3-я особа - ТОВ "Промислово-Індустріальний союз", м. Київ

про ястягнення 884730,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокоммерц" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Т.І." суму боргу 884730,00 грн., 8847,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання за договором №РТ-010609 від 01.06.2009р. (укладений між ТОВ "Р.Т.І." та ТОВ "Промислово-Індустріальний Союз"), а саме щодо оплати виконаних робіт та наданих послу, та те, що між позивачем та ТОВ "Промислово-Індустріальний Союз" був укладений договір факторингу №10/UA/Ю/01/00-00005 від 20.04.2010р. про відступлення права грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 06.09.2010р. за позовною заявою було порушено провадження по справі, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ "Промислово-Індустріальний Союз".

Представники позивача, відповідача та 3-ої особи у судове засідання не з"явились, документи витребувані судом не надали, причини неявки у судове засідання не повідомили.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 червня 2009 року між ТОВ «Промислово-індустріальніїй Союз» (Виконавець, Третя особа) та ТОВ «Р.Т.І.» (Замовник, Відповідач) був укладений Договір №РТ-010609.

Згідно домовленостей Виконавцем проведені роботи та надані послуги у вигляді маркетингового дослідження ринку збуту акумуляторів.

Загальна вартість проведених Виконавцем робіт та наданих ним послуг складала 884 730,00 грн., що підтверджується Актом № 177 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 19.06. 2009 року.

В свою чергу. Відповідач (Замовник) порушив умови Договору і не здійснив оплату за прийняті ним роботи і послуги.

20 квітня 2010 року між ТОВ «Єврокоммерц» (Позивач) та ТОВ «Промислово-індустріальний Союз» (Третя особа) укладно Договір факторингу № 10/UА /Ю/01/00-00005, відповідно до якого Позивач передав Третій особі в якості фінансування у розпорядження вексель, що підтверджується актом приймання - передачі векселя.

В свою чергу, Третя особа відступила Позивачеві право грошової вимоги до Відповідача, що виникло на підставі договору, зазначеного вище, на суму загальної заборгованості - 884 730,00 грн.

Згідно із ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, до позивача перейшло право вимоги від відповідача грошових коштів у формі оплати заборгованості за вказаним договором.

Згідно зі ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таке повідомлення було направлено Відповідачу ТОВ «Р.Т.І.» листом від 21.07.2010 року за вих. № 21/07-10-08.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 884730,00 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові –на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Т.І.» (Місцезнаходження: 61109, місто Харків, вул. Драгомирівська, 30, код ЄДРПОУ 32437924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК “Єврокоммерц” (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, Код ЄДРПОУ: 35362658) - 884730,00 грн. заборгованості 8847,30 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя