Рішення № 11788959, 07.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.10р.Справа № 17/315-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМНІПАК", м. Павлоград

Дніпропетровської області

про стягнення 402228 грн. 54 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Панджич В.М., довір. № 39 від 19.07.10р.;

від відповідача-1: не з’явився;

від відповідача-2: не з’явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом у якому, з урахуванням внесених уточнень позовних вимог, просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМНІПАК" (відповідач-2) суму 200000,00 грн. простроченого боргу за кредитом, 224756,18 грн. простроченого боргу по процентам за користування кредитом, 4831,51 грн. пені за порушення строків погашення кредиту, 9568,46 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, а всього 439156,15 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по кредитному договору № 14-20 від 08.09.08р., який забезпечений порукою згідно договору № 14-20/4 від 08.09.08р.

Представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.

Відповідач -1, -2 не забезпечили присутність повноважних представників в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надали. Про час та дату розгляду спору повідомленні належним чином з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання та реєстрації) сторін.

При цьому, наведені положення в Роз’ясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляду спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

08.09.2008 року між позивачем (банком) та відповідачем (позичальником) був укладений кредитний договір № 14-20 (далі - Договір) з низкою додаткових угод до нього, згідно умов якого позичальнику банком надані грошові кошти у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії (кредит) з лімітом кредитування 5000000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, повернути їх позичкодавцю згідно графіку погашення в строк до 07.03.2011 року, при цьому зобов’язувався перед банком сплатити останньому, в строк не пізніше 10-го числа місяця включно за минулий місяць проценти в строк до за користуванням кредитом в розмірі 24% річних,

Відповідно до положень ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання процентів від суми позики. Розмір та порядок одержання процентів встановлюється договором.

Вивчивши документи долучені до позову господарський суд встановив, що у відповідача за весь час користування кредитом мали місце систематичні порушення умов Договору в частині своєчасного погашення тіла кредиту згідно розміру встановленого графіком, у зв’язку із чим станом на 22.09.10р. перед позичальником утворилась заборгованість в розмірі 200 000,00 грн., а також в частині зобов’язань по сплаті процентів за користування кредитом у період з 09.09.08р. по 31.08.10р., внаслідок чого виникла прострочена заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам у сумі 224756,18 грн.

Приписи ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги ч. 7 ст. 193 ГК України вказують на те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В той же час, господарський суд вважає за доцільне зазначити, що на час розгляду спору відповідач-1 не скористався наданим йому господарського процесуальним законодавством правом на захист, при цьому і обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог –не спростував, так як таких належних доказів в матеріалах справи не виявлено.

Проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що неналежне виконання відповідачем-1 (позичальником у справі) взятих на себе Договірних зобов’язань в частині повної та своєчасної сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом надало банку обґрунтовані підстави для звернення до суду та вмотивоване право вимагати в примусовому порядку стягнення з позичальника боргу по кредиту в розмірі 200000,00 грн., а також боргу по відсоткам за користування кредитом в розмірі 224756,18 грн.

Між тим, підтвердженими матеріалами справи є і позовні вимоги щодо стягнення нарахованої пені по кредиту та відсотками за користування ним з огляду на наступне.

Умови ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання в строк, встановлений договором.

За умовами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню тіла кредиту та своєчасній сплаті відсотків за його використання, в силу умов п. 9.2 Договору та згідно положень передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідачу нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 11.12.09р. по 21.09.10р., розмір якої відповідно обґрунтованих розрахунків позивача становить суму 4831,51 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та суму 9568,46 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, яка визнається судом вірно розрахованою, отже правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, позивачем, в силу положень ст. 33 ГПК України, документально підтверджено ті обставини на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Окрім того, на забезпечення виконання зобов’язання позичальника, 27.04.09р. між банком, відповідачем-1 та відповідачем-2 (поручителем) укладено договір поруки № 14-20/4 від 08.09.08р..

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (відповідачем-1 у справі), що також передбачено умовами п. 2.1.1 спірного договору поруки.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель(лі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

Відповідачем-1 так і не подано суду жодних доказів добровільної сплати банку спірної суми заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу вимог ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та позичальників, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для повного задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача-1, оскільки саме внаслідок його неправомірних дій даний позов було подано до суду.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 58/38; ЄДРПОУ 31537789) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМНІПАК" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Дніпровська, 213; ЄДРПОУ 34432996) на користь Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 7; ЄДРПОУ 35863708) суму 200000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.) простроченої заборгованості за кредитом, 224756,18 грн. (двісті двадцять чотири тисячі сімсот п’ятдесят шість грн. 18 коп.) простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, 4831,51 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять одна грн. 51 коп.) пені за порушення строків погашення кредиту, 9568,46 грн. (дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят вісім грн. 46 коп.) пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 58/38; ЄДРПОУ 31537789) на користь Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 7; ЄДРПОУ 35863708) суму 4391,56 грн. (чотири тисячі триста дев’яносто одна грн. 56 коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –01.10.10р.