Рішення № 11378985, 23.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.10 Справа № 14/104-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд», м. Горлівка Донецької області

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ромни Сумської області

Про стягнення 3 099 грн. 43 коп.

СУДДЯ С.О.МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників:

Позивача Шевченко В.В.

Відповідача не зявився

За участю секретаря судового засідання: Григор'єва С.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3 099 грн. 43 коп. заборгованості, в тому числі: 2 760 грн. 36 коп. основного боргу за отриману продукцію згідно договору поставки № 179 від 10.02.2010 р., 228 грн. 77 коп. пені за прострочку платежу, 10 % річних в сумі 110 грн. 30 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його представник в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до умов договору поставки № 179 від 10.02.2010 р., укладеному між сторонами, позивач зобовязувався передати відповідачу оговорену в договорі продукцію, а відповідач зобовязувався отримати її та сплатити її вартість, визначену п. 2.2 вказаного договору (вартість однієї партії товару являє собою вартість товару, зазначену у видатковій накладній, за якою ця партія поставляється).

Згідно п. 4.1 вищезазначеного договору розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом чотирнадцяти календарних днів з дати поставки такої партії. Факт виконання позивачем своїх зобовязань за договором від 10.02.2010 р. підтверджується видатковими накладними № 299170 та № 299171 від 25.03.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Беручи до уваги приписи вищезазначених статей, суд зазначає, що позивач своє зобовязання виконав належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідач же порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 179 від 10.02.2010 р. Так, відповідачем не було здійснено ні повну оплату проданої позивачем продукції (як це передбачено п. 4.1 зазначеного договору), ні зазначено обставини, які зумовили таку несплату, що призвело до збитків.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідачем із загальної ціни договору сплачено 739 грн. 20 коп., залишок несплаченої заборгованості станом на 03.09.2010 р. становить 2 760 грн. 36 коп., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2 760 грн. 36 коп. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню 228 грн. 77 коп. пені за прострочку платежу, 10 % річних в сумі 110 грн. 30 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що дійсно пп. 7.2.1 договору № 179 від 10.02.2010 р. встановлено, що у разі прострочення платежу відповідач зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості, а також 10 % річних від суми заборгованості.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суму боргу не сплачено, заперечень щодо вимог позивача суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 3 099 грн. 43 коп. заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 526, 549-552, 610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (42000, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; код 36899012) 2 760 грн. 36 коп. основного боргу, 228 грн. 77 коп. пені за прострочку платежу, 10 % річних в сумі 110 грн. 30 коп., 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя