Рішення № 113043735, 23.08.2023, Господарський суд Запорізької області

Дата ухвалення
23.08.2023
Номер справи
908/1996/23
Номер документу
113043735
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

номер провадження справи 24/172/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2023 Справа № 908/1996/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцова К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1996/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ПП МАРКА (вул. Золота, буд. 21, кв. 106, м. Львів, 79039, ідентифікаційний код 40945483)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК (вул. Крива Бухта, буд. 2, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 40937886)

про стягнення 122 298,81 грн.

представники:

від позивача: Богомазова І.О., адвокат, ордер серія ВС № 1210277 від 12.06.2023 (приймає участь в режимі відеоконференції)

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 19.06.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПП МАРКА до Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК про стягнення 122298,81 грн. заборгованості за договором поставки № 5 від 02.01.2019, які складається з 18068,28 грн. основного боргу, 809,00 грн. - 3% річних та 4990,85 грн. втрат від інфляції та 98430,68 грн. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 19.06.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1996/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 22.06.2023 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 05.07.2023 включно.

26.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 22.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1996/23, присвоєно справі номер провадження 24/172/23, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 24.07.2023 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 24.07.2023 відкладено розгляд справи на 23.08.2023 о 12 год. 40 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 23.08.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 5, який укладений сторонами 02.01.2019, внаслідок чого сума основного боргу становить 18068,28 грн. За прострочку грошового зобов`язання відповідачу, на підставі п. 6.2. договору, нараховано пеня у розмірі 98430,68 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних у розмірі 809,00 грн, інфляції у розмірі 4990,85 грн. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В засіданні 21.08.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

02.01.2019 товариство з обмеженою відповідальністю «ПП МАРКА» (Продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент-СК» (Покупець) уклали Договір поставки № 5, за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю товар згідно рахунків, які є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти даний товар і сплатити ціну, визначену у накладній відповідно до кожного конкретного факту поставки товару.

Відповідно до п. 3.1. договору, Покупець зобов`язаний провести передоплату за товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту виписки рахунку у розмірі 100% від загальної суми замовленого рахунку. Датою відвантаження вважається дата виписки Продавцем видаткової накладної.

Розрахунок за придбаний товар здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Продавця (п. 3.2.).

Згідно п. 4.1. договору, передача товару здійснюється Продавцем Покупцю на підставі довіреності або підпису завіреного печаткою підприємства Покупця на отримання товару.

Підпис уповноваженої особи Покупця на видатковій накладній про прийняття товару свідчитиме про факт здійснення Покупцем перевірки, товару за кількістю і якістю, а також про відповідність товару кількісним та якісним показникам, зазначеним у цьому договорі, сертифікаті відповідності та накладних (п. 4.4.).

Покупець зобов`язаний, зокрема, оплатити за отриманий товару встановлений цим договором термін (п. 5.2.).

Пунктом 6.2. договору сторони обумовили, що у разі прострочення сплати за товар Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 1 (один) відсоток від непогашеної суми за кожний день протермінування.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2022 року. Закінчення терміну дії даного Договору не звільняє Сторони від повного виконання всіх передбачених Договором зобов`язань (п. 9.1.). Договір вважається автоматично пролонгованим на 1 рік, якщо жодна із сторін не виявила у письмовій формі бажання припинити дію Договору не пізніше, аніж 30 днів до дати його закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач у грудні 2021 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 18068,28 грн, про що свідчать видаткові накладні (№ 2677 від 09.12.2021 на суму 3096,96 грн, № 2712 від 15.12.2021 на суму 12643,02 грн, № 2739 від 17.12.2021 на суму 2328,30 грн) та довіреності на отримання ТМЦ, копії яких містяться в матеріалах справи.

Дані видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідачу було виписано рахунки на оплату: № 12/086 від 08.12.2021 на суму 3096,96 грн, № 12/141 від 14.12.2021 на суму 12643,02 грн, № 12/168 від 16.12.2021 на суму 2328,30 грн.

Відповідач, у строк визначений договором, отриманий товар не оплатив, у зв`язку з чим позивач направив на адресу ТОВ «Союз-Континент-СК» вимогу від 21.09.2022 про погашення заборгованості до 21.10.2022.

Проте, вимога залишена відповідачем без реагування.

Порушення відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару відповідно до договору поставки № 5 від 02.01.2019 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та пішим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За правилами ч. 6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов`язання щодо поставки товару, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строки не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день прийняття рішення сума основного боргу за договором поставки № 5 від 02.01.2019 відповідачем не сплачена та становить 18068,28 грн.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 18068,28 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

За приписом ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом (ч.6 ст.232 ГК України) передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом п. 6.2. договору, яким сторони визначили, що у разі прострочення сплати за товар Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 1 (один) відсоток від непогашеної суми за кожний день протермінування.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого товару у передбачені Договором поставки строки.

Однак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що відповідачу неправомірно нараховано пеня в сумі 98430,68 грн., оскільки це суперечить зазначеному вище діючому законодавству.

За розрахунком суду, з урахуванням діючого законодавства та умов договору, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1994,60 грн, а саме: за період з 12.12.2021 по 12.06.2022 327,68 грн (від суми боргу 3096,96грн), за період з 18.12.2021 по 18.06.2022 1404,24 грн (сума боргу 12643,02 грн), за період з 20.12.2021 по 20.06.2022 262,68 грн (сума боргу 2328,30 грн). В іншій частині вимоги відхиляються.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство розрахунок 3% річних, інфляції та встановлено, що вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в суму 806,05 грн, а саме за період з 12.12.2021 по 12.06.2023 139,49 грн, за період з 18.12.2021 по 12.06.2023 - 563,22 грн, за період з 20.12.2021 по 12.06.2023 103,34 грн. В іншій частині вимоги відхиляються.

Вимоги в частині стягнення інфляції у розмірі 4990,85 грн за період січень 2022 року травень 2023 року є доведеними та задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 567,53 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СОЮЗ-КОНТИНЕНТ-СК (вул. Крива Бухта, буд. 2, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 40937886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПП МАРКА (вул. Золота, буд. 21, кв. 106, м. Львів, 79039, ідентифікаційний код 40945483) 18068 (вісімнадцять тисяч шістдесят вісім) грн 28 коп. основного боргу, 1994 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто чотири) грн 60 коп. пені, 806 (вісімсот шість) грн 05 коп. 3% річних, 4990 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн 85 коп. інфляції та 567 (п`ятсот шістдесят сім) грн 53 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.08.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян

Часті запитання

Який тип судового документу № 113043735 ?

Документ № 113043735 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 113043735 ?

Дата ухвалення - 23.08.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 113043735 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 113043735 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 113043735, Господарський суд Запорізької області

Судове рішення № 113043735, Господарський суд Запорізької області було прийнято 23.08.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 113043735 відноситься до справи № 908/1996/23

Це рішення відноситься до справи № 908/1996/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 113043734
Наступний документ : 113043736