Рішення № 111921228, 21.06.2023, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/369/20

№ провадження 2/196/21/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року смт. Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Костюченко М.С.,

представника відповідача - адвоката Явтушенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Царичанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок № 09-к від 10.03.2020 року його звільнено за власним бажанням з посади єгеря Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок на підставі ст. 38 КЗпП України. Вважає, що процедура звільнення його з посади відбулася із порушенням норм чинного законодавства України, оскільки заяву про звільнення за власним бажанням він не писав та на погодження не направляв. Вважає, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Позивач, з урахуванням уточнених вимог, проситьсуд визнати протиправним та скасувати наказ голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4 № 09-к від 10.03.2020 року про його звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та поновити його на посаді єгеря Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок з 11.03.2020 року.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті (т.1 а.с.28).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Костюченко М.С. про призначення експертизи та призначено у справі почеркознавчу експертизу (т.1 а.с.78-79).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року - залишено без змін (т.1 а.с.101-105).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 справа передана судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснаку А.І.(т.1 а.с.124).

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Руснака А.І. від 29 квітня 2021 року вказана цивільна справа була прийнята ним до свого провадження та призначено підготовче засідання по справі, визначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження (т.1 а.с.125).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року було задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Шевякова Е.А. про призначення у справі додаткової експертизи та призначено додаткову судово-почеркознавчу експертизу (т.1 а.с.233-234).

Постановою Дніпровського апеляційного суд від 26 травня 2022 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2022 року - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.2 а.с.7-10).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 справа передана судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевій Л.П.(т.2 а.с.14).

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області Бабічевої Л.П. від 08 вересня 2023 року цивільна справа була прийнята до провадження та призначено підготовче засідання по справі (т.2 а.с.15).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.2 а.с.37, 39).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Шевякова Е.А. про призначення почеркознавчої експертизи (т.2 а.с.158-159).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.158-159).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що позивач дійсно працював на посаді єгеря Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок з 02.08.2010 року по 11.03.2020 року. 25.02.2020 року позивач звернувся із заявою на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про звільнення із займаної посади за власним бажанням. Після відпрацювання двотижневого терміну відповідно до ст.38 КЗпП України, наказом №09-К від 10.03.2020 р. позивача було звільнено за власним бажанням. З наказом про звільнення позивача було ознайомлено під розписку 11.03.2020 року, про що свідчить його підпис на примірнику наказу. З вказаним наказом позивач ознайомлений без будь-яких заперечень. У подальшому позивач звернувся до голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок із заявою про те, що ним надається письмова згода на направлення йому поштою належним чином оформленої трудової книжки, що підтверджує власну згоду позивача на звільнення з посади єгеря Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (т.1 а.с.51-53).

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з вищевикладених підстав, просив задовольнити позовні вимоги, також пояснив, що він не писав заяву на звільнення за власним бажанням та заяву ОСОБА_2 не передавав, не мав наміру звільнятись. Після отримання копії наказу про звільнення він не виходив на роботу, також до правоохоронних органів не звертався з приводу порушення його трудових прав та наявності від його імені заяви про звільнення. Він написав заяву відповідачу про направлення йому трудової книжки поштою. Трудову книжку отримав на пошті. У нього був у 2020 році конфлікт зголовою Царичанської районної організації УТМР Сірим П.О. з приводу браконьєрських дій останнього, проте, з цього приводу до правоохоронних органів він не звертався.

Представник позивача - адвокат Костюченко М.С. у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що позивач заяву на звільнення не підписував, дана обставина встановлена висновком експертизи. Зауважив, що відповідач порушив порядок відібрання заяви на звільнення, оскільки заява на звільнення має бути написана працівником у присутності керівника чи відповідної посадової особи підприємства.

Представник відповідача - адвокат Явтушенко О.А. у судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову. Також пояснила, що після відпрацювання двотижневого терміну позивач не вийшов на роботу, був ознайомлений з оскаржуваним наказом та подав заяву про направлення йому поштою трудової книжки. Підпис у заяві позивача здійснений його братом ОСОБА_3 , який також працював єгерем та одночасно з позивачем подав заяву на звільнення за власним бажанням.

Суд, вислухавши позивача, представників позивача та відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з 02.08.2010 року по 11.03.2020 року у трудових відносинах з відповідачем - Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, працював на посаді єгеря Царичанської районної організації УТМР, що підтверджується довідкою підприємства відповідача № 01/15 від 05.05.2020 року та дослідженою у судовому засіданні трудовою книжкою НОМЕР_1 (т.1 а.с.55).

Позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4 про звільнення із займаної посади за власним бажанням 25.02.2020 року (т.2 а.с. 110). Вказана заява містить резолюцію про погодження звільнення з відпрацюванням двотижневого терміну (чотирнадцять календарних днів).

Наказом голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок № 09-к від 10.03.2020 року позивач звільнений 11.03.2020 р. з посади єгеря Царичанської районної організації УТМР за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (т.1 а.с. 61). Позивач ознайомлений з наказом 11.03.2020 р., про що наказ містить відповідний запис та підпис позивача.

У судовому засіданні позивач пояснив, що він був ознайомлений 11.03.2020 р. з наказом про звільнення, про що розписався у наказі. Дану обставину сторони визнали та не заперечують.

Позивач надіслав на адресу відповідача лист від 16.03.2020 року, у якому просив переслати поштою його трудову книжку на адресу: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.41-42).

У судовому засіданні позивач також підтвердив направлення ним вказаного листа відповідачу.

29.04.2020 р. відповідач надіслав поштою трудову книжку позивачу за адресою: АДРЕСА_2 ( т.1 а.с. 38-40).

Згідно положень ч. 1 ст. 13, ч. 3 ст. 12 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, … в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень.

У цій справі предметом позову є вимога позивача до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі.

Як на підставу заявленого позову позивач посилається на ті обставини, що він не мав волевиявлення на звільнення з посади єгеря Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, заяву про звільнення не писав.

У даному випадку позивач був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України, т.б. розірвання трудового договору відбулось з ініціативи працівника.

Відповідно до ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

У статті 38 КЗпП України чітко вказано, що звільнення працівника за власним бажанням може бути з поважних причин або ж без поважних причин. Різниця між ними полягає в тому, що звільнення з поважних причин не зобов`язує працівника повідомити роботодавця про звільнення за два тижні, тобто працівник має право звільнитись навіть у день подання відповідної заяви. Звільнення без поважних причин зобов`язує працівника за два тижні до звільнення повідомити роботодавця у відповідній письмовій заяві.

Отже, наведеними вище положеннями КЗпП України визначено, що при розірванні трудового договору з ініціативи працівника, роботодавець може звільнити працівника у день подання останнім заяви за умови, якщо працівник сам визначає цей день датою звільнення, вказавши при цьому поважну причину, яка зумовила прийняття ним рішення про звільнення (переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість тощо).

У поданій позивачем заяві про звільнення не зазначено поважної причини, яка зумовила неможливість продовжувати роботу, тому у відповідача відсутній був обов'язок звільнити позивача у вказаний у заяві день, т.б. у день подання заяви.

Відповідач правомірно у відповідності до вимог ст. 38 КЗпП України здійснив звільнення позивача після відпрацювання двотижневого строку.

Відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У справах про поновлення на роботі осіб, що розірвали трудовий договір за власною ініціативою, предметом доказування є обставини за яких була написана заява про звільнення за власним бажанням, чи мав намір працівник насправді припинити трудові відносини за власною ініціативою, чи не було звільнення вимушеним (вчинено під тиском роботодавця), чи не було звільнення обумовлено створенням для працівника несприятливих умов, чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення.

Судом було досліджено всі докази, надані сторонами та витребувані судом.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на ту обставину, що він не мав волевиявлення на звільнення з роботи, заяву на звільнення не писав.

Представник позивача на підтвердження позовних вимог посилається на висновок судової почеркознавчої експертизи №5048-20 від 02.01.2021 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_1 у заяві про звільнення виконаний не ОСОБА_1 .

Так, згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №5048-20 від 02.01.2021 року, підпис від імені ОСОБА_1 в заяві про звільнення з займаної посади за власним бажанням на підстав ст.38 КЗпП України на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4 від 25.02.2020 року - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т.1 а.с.109-113).

Відповідно до положень ч.2, ч.3 ст.89 ЦПК України, суд, оцінюючи вказаний висновок експертизи як доказ у справі у сукупності з іншими доказами, доходить такого.

Представник відповідача на підтвердження заперечень проти позову посилається на ті обставини, що позивачем була подана заява на звільнення за власним бажанням, підпис у заяві позивача здійснений його братом ОСОБА_3 , який також працював на підприємстві відповідача та одночасно з позивачем подав заяву на звільнення за власним бажанням. Заяву ОСОБА_3 про звільнення підписав позивач. На підтвердження вказаних обставин представник позивача посилається на показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також на висновки експертиз, які проведені у цивільній справі №196/368/20 та у кримінальному провадженні № 12020040640001602 від 31.07.2020 року.

У судовому засіданні за клопотанням представника відповідача були допитані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Так, свідок ОСОБА_2 , який займає посаду голови Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок пояснив, що в організації працювали єгерями позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_3 , вони виявили бажання звільнитися. Позивач ОСОБА_1 попросив у нього зразок заяви про звільнення за власним бажанням, сказав, що напишуть з братом заяви вдома. Він продиктував йому текст заяви. Після чого в цей же день, позивач зателефонував йому і повідомив, що заяви написані. Він разом з бухгалтером ОСОБА_5 заїхав додому до позивача, останній віддав йому дві заяви на звільнення за власним бажанням, а саме, заяву від себе та від брата ОСОБА_3 . У цей же день він відвіз заяви до Дніпропетровської обласної організації УТМР та віддав їх особисто голові ОСОБА_4 .Право на звільнення з посади має лише голова Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, трудові книжки та особові справи також зберігаються в обласній організації. Згодом з обласної організації надійшов наказ про звільнення позивача за власним бажанням. У його присутності бухгалтер ОСОБА_5 ознайомила позивача з даним наказом, зачитала позивачу наказ.

Конфліктів між ним та позивачем не було. По даний час на посаду ОСОБА_1 ніхто не прийнятий на роботу.

Свідок ОСОБА_5 , яка працювала на посаді бухгалтера Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, у судовому засіданні пояснила, що позивач ОСОБА_1 виявив бажання звільнитися, попросив зразок заяви, ОСОБА_2 продиктував йому текст заяви. Позивач сказав, що напише заяву вдома. Після чого вони з ОСОБА_2 заїхали до позивача ОСОБА_1 додому, останній віддав ОСОБА_2 дві заяви ( від себе та від брата) на звільнення за власним бажанням. Вона відразу прочитала текст заяв, у яких було прохання звільнити за власним бажанням. Заяви про звільнення вони з ОСОБА_2 цього ж дня відвезли до обласного офісу у м. Дніпро. Згодом вона забрала наказ про звільнення позивача у обласній організації УТМР та особисто ознайомила позивача з наказом, зачитала текст наказу вголос позивачу, після чого він розписався про ознайомлення. Про будь-які конфлікти позивача з керівництвом їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_4 , який займає посаду голови Дніпропетровської обласної організації УТМР, у судовому засіданні пояснив, що заяви на звільнення за власним бажанням від позивача ОСОБА_1 та його брата - ОСОБА_3 йому в офіс привіз ОСОБА_2 з бухгалтером ОСОБА_5 . Накази про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 він підписав особисто. Позивача ОСОБА_1 з наказом ознайомила бухгалтер Царичанської районної організації УТМРОСОБА_5 Позивач заяву про відкликання заяви про звільнення не подавав, після спливу 14 днів на роботу не виходив. 29.04.2020 р. від позивача надійшла заява про направлення йому трудової книжки поштою, тому трудова книжка була відправлена поштою в той же день на адресу місця проживання позивача. У позивача з керівництвом були робочі відносини. Йому не відомо про будь-які конфліктні ситуації з позивачем.

Свідок ОСОБА_6 , яка займає посаду головного бухгалтера Дніпропетровської обласної організації УТМР, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 приїхали здавати звіт та привезли заяви про звільнення від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Голова Дніпропетровської обласної організації УТМРОСОБА_4 заяви підписав на сказав підготувати накази на звільнення. Після підписання наказу про звільнення вона телефонувала позивачу, щоб він приїхав за трудовою книжкою. Трудові книжки зберігаються в обласній організації УТМР. Потім надійшла заява від позивача про направлення трудової книжки поштою, тому трудова книжка були відправлена поштою.

Свідок ОСОБА_7 , який працює єгерем Царичанської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, у судовому засіданні пояснив, що у його присутності бухгалтер ОСОБА_5 зачитала позивачеві наказ про звільнення. Позивач розписався в отриманні копії наказу, зауважень у позивача не було. Конфліктних ситуацій з позивачем не було.

Оцінивши показання вказаних свідків, як доказ по справі, суд зазначає наступне.

Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 підтвердили у судовому засіданні факт волевиявлення позивача на звільнення за власним бажанням та надання особисто позивачем заяви на звільнення за власним бажанням, а також факт ознайомлення позивача з наказом про звільнення. Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 підтвердили, що заяву на звільнення за власним бажанням позивача на підприємство відповідача привіз ОСОБА_2 з бухгалтером ОСОБА_5 .

Із показань вищевказаних свідків судом не встановлено того, що позивач подав заяву про звільнення під тиском роботодавця чи в умовах наявного конфлікту між позивачем та керівництвом відповідача.

Показання вищевказаних свідків є послідовними, логічними, не суперечливими. У свідків відсутні підстави обмовляти позивача. При цьому свідок ОСОБА_5 на даний час не перебуває у трудових відносинах з відповідачем, повідомлені нею фактичні обставини повністю підтверджують показання інших свідків у справі та не суперечать їм.

З урахуванням викладеного у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Їх показання також не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Матеріали справи не містять жодних доказів вчинення на позивача посадовими особами відповідача тиску, примушування до написання заяви про звільнення.

До правоохоронних органів та інших органів із цього приводу позивач також не звертався.

Враховуючи викладене, суд не може взяти до уваги твердження позивача про наявність між ним та ОСОБА_2 конфлікту, оскільки такі доводи не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, а тому суд вважає їх голослівними.

Отже, судом встановлено, що позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням, у день звільнення - 11.03.2020 позивач не виявив бажання продовжувати трудові відносини, оскільки залишив своє робоче місце і не наполягав на продовженні трудових відносин, у день звільнення ознайомився з оскаржуваним наказом про звільнення, при цьому не зазначив будь-яких зауважень чи незгоди з наказом, а також надіслав на адресу відповідача лист від 16.03.2020 року про направлення йому поштою трудової книжки.

Таким чином, вищевказані обставини підтверджують намір позивача звільнитися за власним бажанням та волевиявлення на припинення трудового договору в день видачі наказу про звільнення, а відповідні дії позивача підтверджують справжню мету та намір щодо припинення трудових відносин з підприємством відповідача у визначеному ст. 38 КЗпП України порядку.

Щодо тверджень позивача, що він не подавав заяву про звільнення, то суд не може взяти до уваги такі твердження, оскільки дані доводи спростовуються показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які підтвердили факт подачі заяви позивачем на звільнення за власним бажанням.

Крім того, суд зазначає, що позивач не звертався до правоохоронних органів, зокрема, з приводу грубого порушення законодавства про працю відповідачем, написання та подання від його імені заяви на звільнення тощо.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідачем порушено порядок відібрання заяви на звільнення з підстав, що заява на звільнення має бути написана працівником у присутності керівника чи відповідної посадової особи підприємства, то суд не бере дані твердження до уваги, оскільки діючим законодавством не передбачено написання працівником заяви про звільнення у присутності керівника чи іншої посадової особи підприємства, організації.

Судом також досліджено у судовому засіданні надані представником відповідача письмові докази на підтвердження вищевказаних доводів.

Так, згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженні № 12020040640001602 від 31.07.2020 року за заявою голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4 внесені відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 190 КК України (т.2 а.с.132-133).

Висновком почеркознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-21/29681-ПЧ від 27.09.2021, проведеної по вищевказаному кримінальному провадженню № 12020040640001602, встановлено, що підпис в заяві на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4 про звільнення за власним бажанням від імені ОСОБА_3 від 25.02.2020 року виконаний не ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 . Підпис в заяві на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4 про звільнення за власним бажанням від імені ОСОБА_1 від 25.02.2020 року виконаний не ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 (т.2 а.с.134-149).

Вказаний витяг з ЄРДР та копія висновку судової почеркознавчої експертизи представнику відповідача надані Відділенням поліції №7 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області, про що свідчить супровідний лист заступника начальника - начальника слідчого відділення ОСОБА_8 ( т.2 а.с. 131). Вказані письмові докази отримані представником відповідача у передбачений законом спосіб.

Висновком судової почеркознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/104-22/7194-ПЧ від 16.05.2022, проведеної по цивільній справі №196/368/20 за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної організації УТМР, встановлено, що підпис в заяві на ім`я голови Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок ОСОБА_4 про звільнення за власним бажанням від 25.02.2020 року від імені ОСОБА_1 - виконаний ОСОБА_3 (т.2 а.с.125-129).

Зазначеними висновками експертиз підтверджено ту обставину, що підпис в заяві про звільнення за власним бажанням від 25.02.2020 року від імені ОСОБА_1 виконаний ОСОБА_3 .

Дані висновки також у сукупності з іншими дослідженими судом доказами підтверджують показання допитаних судом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про одночасне подання позивачем та його братом заяв на звільнення за власним бажанням.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 - його брат, який також працював єгерем у відповідача, при цьому не може пояснити, яким чином його підпис наявний у заяві про звільнення брата ОСОБА_3 , а підпис брата у заяві про його звільнення.

Отже, враховуючи вищевикладене, встановлені судом обставини, які підтверджують намір позивача припинити трудові відносини з відповідачем за власною ініціативою та наявність волевиявлення на припинення трудового договору в день видачі наказу про звільнення, суд доходить висновку, що лише та обставина, що заява про звільнення за власним бажанням не підписана самим позивачем не являється беззаперечним та достатнім доказом на підтвердження відсутності волевиявлення позивача на припинення трудових відносин з відповідачем.

Враховуючи зазначене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 12, 13, 78-80, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Дніпропетровська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, код ЄДРПОУ 03928286, адреса місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, буд 31.

Повне рішення складено 30 червня 2023 року.

Суддя Л.П. Бабічева