Рішення № 111338814, 06.06.2023, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1690/20

Провадження № 2/188/11/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року смт. Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

справа №188/1690/20

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"

Відповідач: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" подано до суду позов з вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями в розмірі 36339.64 грн.

В обґрунтування позову зазначено, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 06.03.2007 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг»,-«Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно до заяви отримані Відповідачем для ознайомлення в письмовій формі.

Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а Відповідачу надано у користування кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 12000.00грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банк та не скористався можливістю розірвати Договір у разі незгоди зі змінами.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.

В редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 року згідно до п. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі:

86,4% - для картки "Універсальна";

84,0% - для картки "Універсальна голд".

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витраті рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 11.10.2020 року має заборгованість - 36339,64 грн. з яких:

23912,46 грн. - заборгованість за тілом кредита;

в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

23912,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

10835,66 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

1591,52 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Позивач просить стягнути загальну суму заборгованості та судові витрати.

В судове засідання сторони не з`явилися, судові повістки, з повідомленням позивачем отримано, відповідач отримав електронним листом.

Відповідно до положень ст.128 ЦПК України сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем була підписано анкету заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку № б/н від 06.03.2007 року.

У анкеті-заяві позичальника від 06.03.2007 року домовленості сторін щодо строку дії кредитного договору відсутні, розмір кредитного ліміту визначено в сумі 3000 грн., вид отриманої кредитної картки не зазначено, що позбавляє можливості встановити вид та умови наданих відповідачу банком послуг .

Анкета-заява позичальника від 06.03.2007 року належним чином посвідчена стороною позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадкуАТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до Анкети-заяви, суд робить висновок, що кредитний ліміт встановлений в розмірі 3000 грн., але відповідач, отримавши кошти, належним чином з умовами не ознайомлений, крім того, позивач, у позовній заяві, посилається на Умови та Правила, що почали діяти з 01.03.2019 року, тобто на Умови та Правила, які почали діяти через 12 років після укладання договору на підставі Заяви, а докази про приєднання до цих умов і правил і ознайомлення з ними суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до Заяви, базова процентна ставка за кредитом не зазначена .

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Вимоги відповідно до положень ст. 625 ЦК України позивачем не заявлені.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідачем надані розрахунок заборгованості станом на 31.05.2015 року, з 01.06.2015 року по 30.06.2019 року, з 01.07.2019 року станом на 11.10.2020 року, довідки про зміну кредитування, про видачу кредитних карток без ідентифікації кредитного договору та інші, належним чином не засвідчені, докази продано без дотриманням вимог відповідно до національного стандарту щодо оформлення документів, а тому суд не бере їх до уваги.

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/2024/20 у разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, при укладанні кредитного договору, шляхом подання Заяви кредитний ліміт відповідачу становив 3000.00 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000.00 грн., в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками задоволенню не підлягають так як процентна ставка неодноразово змінювалась і зміни умов кредитування повністю залежали від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Тарифи і Умови та правила споживчого кредитування.

Вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог суд керується практикою Верховного Суду аналіз судової практики у цивільних справах від 27.08.2019 Джерело:https://sud.ua/

У зв`язку з неоднаковими (протилежними) правовими позиціями ВСУ суди по-різному вирішували спори щодо стягнення кредитних коштів, отриманих на підставі підписаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Унаслідок цього одні суди з посиланням на практику ВСУ виходили з того, що такі Умови є складовою кредитного договору, і стягували не лише тіло кредиту, а й проценти за користування позиченими коштами та штрафні санкції. Інші ж суди (також з посиланням на інші правові позиції ВСУ) не вважали зазначені Умови складовою кредитного договору з відповідними правовими наслідками вирішення кредитного спору.

КЦС не погодився тим висновком ВСУ, що Умови кредитування є складовою кредитного договору, і ухвалою від 27 лютого 2019 року передав справу на розгляд ВП ВС, яка постановою від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19) погодилась з мотивами КЦС, відступивши від висновку ВСУ, викладеного у постанові № 6-144 цс 14 від 24 вересня 2014 року. Суд зазначив, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів та цей Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. А також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, а тому їх не можна вважати складовою кредитного договору.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору уже була висловлена. Однак вона стосувалася Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Надана позивачем в якості доказу Анкета-заява засвідчена належним чином, не підтверджує суму тіла кредиту , виданих банком по кредитуванню послуг, розмір відсотків, вид кредитування та банківської картки, строку позовної давності.

Суд задовольняючи позов частково, бере до уваги, що позивач порушив права відповідача відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» станом на час укладання Договору.

Встановлені судом обставини відповідають Правовому висновку Постанови КЦС ВС від 14.07.2021 у справі № 641/2207/18 (№ в ЄДРСР 98432915). Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається на учасників справи.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Позивачем у цій справі не доведено, що Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Надані позивачем Умови надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Отже, розмір заборгованості, заявлений позивачем, визначений усупереч вимог закону та умов договору. Наявність непогашеної заборгованості за відсотками не доведена позивачем.

При винесенні рішення суд також бере до уваги, що ухвалою суду від 22.04.2021 року стороні позивача було запропоновано до початку розгляду справи по суті надати суду повторно належним чином засвідчені розрахунки розрахунки, крім того, ухвалою суду від 13.07.2021 року та 24.04.2023 явка сторони позивача в судовому засіданні була визнана обов`язковою але позивачем подана заява про розгляд справи у їх відсутність, належні докази не надано, а тому суд розглядає справу на підставі поданих з позовом документів .

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом розміру заборгованості, а тому позовні вимоги про стягнення грошових сум згідно з умовами такого договору на підставі наданого розрахунку кредитної заборгованості не можуть бути задоволені.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову на суму 2102.00 грн. сплачено судовий збір в розмірі 2102.00 грн., враховуючи розмір задоволених позовних вимог суд приходить до висновку про стягнення з відповідача суми судового збіру в розмірі 908.00 грн.

Керуючись ст.ст., ст..ст.133,141, 207, 459, 509, 526, 530,610,612, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.ст. 4,76,89, 141, 258, 264-265, 280-282, 351 , 352, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000.00 грн. на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК".

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ПРИВАТБАНК судовий збір в розмірі 908.00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна