Постанова № 11131024, 02.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 р. справа № 2а-19836/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Христофорова А.Б.

при секретаріМалій С.Ю.

за участю:

представників позивача Петуніна М.В., Галушко М.В., Шамрай Л.В.,

представника відповідача Бистрова М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Шахта імені Максима Горького” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Шахта імені Максима Горького” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236.

В обґрунтування позову зазначило, що ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька була поведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДП „Шахта імені Максима Горького” за період з 01.10.2007 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 24.06.2010 № 3404/23-2/33371807 та встановлено порушення п.15 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння. Після цього, зазначає Позивач, ДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236, яким визначено податкове зобовязання у розмірі 23635,41 грн.

Позивач вказує, що плата за користування надрами нараховується на погашені запаси. Відповідно до довідок про рух промислових запасів, зазначає позивач, за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 вбачається, що погашення запасів не було, в акті вказано, що погашені запаси складають нуль. З огляду на викладене просить скасувати податкове повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов, пояснили, що погашення запасів, які були видобуті протягом 2009 року здійснювалися раніше в 1997,1998,2000,2004 та 2005 роках, що підтверджується відповідними статистичними звітами та документами. В 2009 році видобувалося вугілля у відповідних розмірах, збір за які було сплачено у минулому. В звязку з чим просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не погодився із адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де зазначив, що порушення податкового законодавства, які викладені у акті перевірки встановлені на підставі документів, підтверджуючих обсяги видобутих корисних копалин та погашення балансових запасів копалин: „Звіт про втрати корисних копалин при видобутку” форма 5-гр, форма 71-ТП, форма 11-ШРП, книга урахування видобутку вугілля форма УПД 41, розрахунки, особові рахунки та банківські документи. Відповідач вказує, що у порушення п. 3.1, 5.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин підприємством не було включено у розрахунки за 2009 рік обсяги погашених балансових запасів вугілля, в звязку з чим занижено плати в сумі 17550,04 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство „Шахта імені Максима Горького”, є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33371807 (а.с. 7-8), взяте на облік як платник податку у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

У період з 30.04.2010 по 16.06.2010 ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька проводилася виїзна планова перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2009 за результатами якої складено акт від 24.06.2010 № 3404/23-2/33371807 (а.с. 16-92), встановлено, зокрема, порушення п. 3.1, 5.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітетом України по геології та використанню надр, Мінпраці і соціальної плотики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька прийнято спірне податкове повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236, яким визначено податкове зобовязання у розмірі 23635 грн., у тому числі за основним платежем 17550,04 грн., штрафними санкціями 6084,96 грн. (а.с. 9)

Відповідно до висновків акту перевірки (а.с. 88) Відповідач вказує на порушення, яке полягає у не включенні у розрахунки за 2009 рік обсягів погашених балансових запасів вугілля камяного: за 1 квартал 2009 року у кількості 1372тн. (січень 623тн., лютий 329тн., березень 411тн.) за 2 квартал 2009 року 1569тн. (квітень 625тн., травень 687тн., червень 257тн.) за 3 квартал 2009 року 1693 (липень 674тн., серпень 594тн., вересень 425тн.) за 4 квартал 2009 року 1464тн. (жовтень 557тн., листопад 506тн., грудень 401тн.), в результаті чого занижено плати за 1 квартал 2009 року в сумі 3948,62 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 4515,58 грн., за 3 квартал 2009 року 4872,45 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 4213,39 грн., усього 17550,04 грн.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітетом України по геології та використанню надр, Мінпраці і соціальної плотики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157 ця Інструкція обов'язкова до виконання усіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності (включаючи підприємства з іноземними інвестиціями), які здійснюють видобуток корисних копалин на території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Інструкція встановлює єдиний порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, складання розрахунків плати та їх подання до органів державної податкової служби.

Пунктом 2.1 Інструкції встановлено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями (далі - користувачі надр).

Як встановлено у судовому засіданні, Позивач ДП „Шахта імені Максима Горького” протягом січня грудня 2009 року здійснювала видобування камяного вугілля, що підтверджується актами про фактичний видобуток та втрати камяного вугілля та довідками про рух промислових запасів вугілля ДП „Шахти імені Максима Горького” за відповідний період (а.с. 97-120)

Відповідно до п. 3.1 Інструкції плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Об'єктом справляння плати є, зокрема, обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини

Пунктом 3.2. Інструкції встановлено, що обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Втрати запасів корисних копалин, які згідно з технічними проектами зосереджені в охоронних ціликах, бар'єрних ціликах (між шахтами) та поблизу неякісно затампонованих свердловин, не підлягають урахуванню при визначенні розмірів плати за користування надрами для видобування корисних копалин за умови погодження їх обсягів з відповідними органами Міністерства праці та соціальної політики України.

Пунктом 3.4. Інструкції встановлено, що плата не справляється за:

видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ;

використання гірничо-промислових відходів, що утворюються в процесі переробки корисних копалин (шлами, пил, шлаки тощо);

використання розкривних і супутніх порід, що утворюються в процесі видобування корисних копалин, не взятих у встановленому порядку на баланс запасів.

Представниками позивача на вимогу суду були надані звіти про фактичні втрати вугілля в надрах за 1997, 1998, 1999, 2003, 2004 форма 11-ШРП, викопиювання з плану гірського видобування за період з 1997 по 2008 роки, копію журналу списання та переводу в позабалансові запасів вугілля з 01.01.1997 року (прошитий та пронумерований).

Так, з викопиювання з плану гірського видобування вбачається, що Позивачем за період з 1997 по 2008 роки проводилося видобування вугілля по 2,3,4,5 західних лавах, при цьому підприємство несло фактичні втрати камяного вугілля, що відображено на викопиюванні (порядкові номери 229, 232, 237, 250, 254), у звітах про втрати вугілля в надрах форми 11-ШРП за 1997-2004 роки (по 2 західній лаві втрати 3тис. тонн + 2 тис. тонн, по 3 західній лаві 4 тис. тонн, по 4 західній лаві - 6 тис. тонн, по 5 західній лаві 2 тис. тонн.), а також відображені у журналі списання та переводу в позабалансові запасів вугілля за відповідними порядковими номерами (229, 232, 237, 250, 254). Крім того, зазначені втрати були узгоджені з Інспекцією з охорони надр та геолого маркшейдерському нагляду про що складені відповідні протоколи.

До того ж, у судовому засіданні були досліджені довідки за 1997-2004 роки, підписані головним бухгалтером та головним маркшейдером підприємства, з яких вбачається, що вищезазначені експлуатаційні втрати вугілля були погашені і за них підприємством було сплачено відповідний розмір збору за користування надрами для видобування корисних копалин. Судом був витребуваний зворотній бік облікової картки платника податків ДП Шахта імені Максима Горького, з якого вбачається, що станом на момент розгляду справи заборгованість зі збору за користування надрами для видобування корисних копалин у підприємства відсутня.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції, обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією.

В матеріалах справи містяться акти про фактичний видобуток та втрати камяного вугілля за січень грудень 2009 року та довідки про рух промислових запасів вугілля за січень грудень 2009 року (а.с. 97-120) з яких вбачається, що за зазначений період підприємство видобувало камяне вугілля із раніше погашених запасів, а запаси вугілля станом на 01.01.2009 та 01.01.2010 року залишилися незмінним в обсягу 25602842 тонн.

З огляду на викладене, суд вважає помилковими висновки податкового органу про порушення Позивачем п. 3.1, 5.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітетом України по геології та використанню надр, Мінпраці і соціальної плотики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157.

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу податкових зобовязань, суд задовольняє позовні вимоги Державного підприємства „Шахта імені Максима Горького” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства „Шахта імені Максима Горького” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Шахта імені Максима Горького”, код ЄДРПОУ 33371807, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 1, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 02 вересня 2010 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 07 вересня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.