Рішення № 111055314, 22.05.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3252/23

Провадження № 2/201/1657/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22травня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Турбаївською М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпріцивільну справуза позовом Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

17.03.2023 позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми.

В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилався не те, що 21.08.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ніссан», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «ГАЗ», д/н НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі полісу № АТ2054252. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП визнано водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП власнику автомобіля «Ніссан», д/н НОМЕР_1 завдано майнову шкоду, яка повинна бути відшкодована заподіювачем шкоди або відповідальною особою. Відповідно до страхового акту № ОЦВ-22-04-80106/1 від 16.11.2022 вартість страхового відшкодування нанесеного власнику автомобіля «Ніссан», д/н НОМЕР_1 , складає 2 478 грн., ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 у повному обсязі. У зв`язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму відшкодованого збитку в порядку регресу у розмірі 2 478 грн. та судові витрати.

Представник позивача по тексту позову просив розглядати справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання повідомлявся за останнім відомим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті «Судова Влада».

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 21.08.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ніссан», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «ГАЗ», д/н НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2022 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124, 122-4 КУпАП визнано водія ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на підставі полісу № АТ2054252.

Відповідно до страхового акту № ОЦВ-22-04-80106/1 від 16.11.2022 вартість страхового відшкодування нанесеного власнику автомобіля «Ніссан», д/н НОМЕР_1 , складає 2 478 грн., ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 52143 від 16.11.2022.

У зв`язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму відшкодованого збитку в порядку регресу у розмірі 2 478 грн.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоду, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Судом встановлено, що не відшкодована різниця завданої майнової шкоди складає 9024,05 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, неправомірними діями відповідача пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) ОСОБА_2 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вказує ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Відповідно п. 1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виконало покладений на нього обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу та виплачено потерпілій особі в розмірі 2 478 грн.

Таким чином, до позивача в межах сплаченої суми в розмірі 2 478 грн., перейшло право вимоги частини відшкодованої завданої шкоди у розмірі 2 478 грн., а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених вище норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення суми.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 530, 612, 625, 1166, 1167, 1187, 1188 1194 ЦК України, Постановою ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, ч. 6 ст. 82, ст.ст. 89, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ 00034186) в порядку регресусуму у розмірі 2478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ 00034186) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.В. Батманова