Ухвала суду № 103475839, 18.02.2022, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1463/22 2/335/1526/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

18 лютого 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

Вивчивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено. У свою чергу позивач посилається на вимоги п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір»установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачіу справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першоюстатті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна платаце винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Позовна заява містить декілька вимог майнового характеру: про стягнення заборгованості із заробітної плати в розмірі 64047,74 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 9042,88 грн., компенсації втрат частини грошових доходів в розмірі 972,21 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку в розмірі 77974,40 грн., а також моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно достатті 116 Кодексу законів про працю України,при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановленостаттею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна платаце винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна платаце винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, по`вязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставістатті 2 Закону України «Про оплату праці»структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713 (даліІнструкція № 114/8713), розробленої відповідно доЗакону України від 17.09.1992 року № 2614-XII «Про державну статистику»таЗакону України «Про оплату праці»з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачіу справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий висновок стосовно застосування приписів пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»у редакціїЗакону України від 22.05.2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»при вирішенні спору про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, цілком відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16), та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року (справа № 910/4518/16 провадження № 12-301гс18).

Зазначене в повній мірі стосується і позовних вимог про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, компенсації втрат частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат.

До того ж, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір за неї підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 28.11.2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Таким чином, позивач має доплатити судовий збір за позовні вимоги (крім вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати) розміром 992,40 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштівГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA098999980313101206000008513

Кодкласифікації доходів бюджету22030101

Отже, позивачеві необхідно надати оформлений належним чином оригінал платіжного документу про сплату судового збору розміром 992,40 грн. за вищевказаними реквізитами.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

За таких обставин, доходжу висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом надання суду відповідного платіжного документа про сплату судового збору розміром 992,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ГОТЕЛЬ «УКРАЇНА» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - залишити без руху.

НадатиОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надання суду відповідного платіжного документа про сплату судового збору розміром 992,40 грн., за реквізитами, зазначеними у мотивувальній частині цієї ухвали,10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Макаров