Постанова № 103444579, 21.02.2022, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 3/557/35/2022

Справа 557/1919/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №5 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ), за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року о 00 годин 20 хвилин ОСОБА_1 на вул. Центральна в с. Річиця, в порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, керував мопедом «ALPHA», без номерного знака, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» при застосуванні технічних засобів відеозапису, що підтверджується тестом №4235 від 22 листопада 2021 року, результати огляду становлять 1,73 ‰.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.

03 лютого 2022 року від ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на протокол, у яких останній просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відшкодувати нанесену йому шкоду, визнати дії працівників поліції порушенням прав людини та передати матеріали справи на розгляд керівництву поліції для вжиття заходів щодо притягнення працівників поліції за такі дії до відповідальності.

У вказаних запереченнях ОСОБА_1 , серед іншого, зазначив, що своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає, так як не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не виконував функції водія на автомобільній дорозі, вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази керування (відеозаписи чи показання свідків) ним транспортним засобом та фіксації факту порушення ПДР. При цьому останній зауважив, що від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі не відмовлявся, а навпаки вимагав доставити його на освідування у лікарню, у чому йому поліцейськими було відмовлено, не проходив він такого огляду і на місці зупинки за участю свідків, так як такий йому пройти запропоновано не було. Вказані обставини ОСОБА_1 вважає грубим порушенням процедури проведення огляду, що відповідно до ст. 266 КУпАП робить її недійсною. Що стосується спроб поліцейських провести огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6810», то такі дії поліцейських, як зазначає останній, є незаконними, оскільки названий прилад не відноситься до числа дозволених для використання на території України, у зв`язку з чим результати проведеного огляду не можуть бути використані судом, як беззаперечний доказ його вини.

21 лютого 2022 року на офіційну електронну пошту суду надійшов непідписаний кваліфікованим електронним підписом лист від адресата ОСОБА_2 <ІНФОРМАЦІЯ_2>, з прикріпленими файлами, які в тому числі містили заперечення на протокол у справі №557/1919/21. У вказаних запереченнях, окрім зазначеного в запереченнях від 01 лютого 2022 року, вказано на неправомірність дій працівників поліції при оформленні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , а також на не забезпечення ними права особи на правову допомогу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07 липня 1989 року).

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним щодо складання відносно нього 22 листопада 2021 року протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про призначені судові засіданні з розгляду такого протоколу, не вжив заходів для явки до суду, подав письмові заперечення проти протоколу, при цьому зважаючи на те, що присутність такої особи в розумінні ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою, суддя прийшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність наступає, як за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, про що останнім зазначено у поданих ним письмових запереченнях, його винуватість об`єктивно стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №438625 від 22 листопада 2021 року, результату тестування на алкоголь за допомогою приладу «Drager Alcоtest 6810» від 22 листопада 2021 року, акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 листопада 2021 року, копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №543809 від 22 листопада 2021 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу, та відео з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовані обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Підстави ставити під сумнів результати тестування на алкоголь, проведені за допомогою приладу «Drager Alcоtest 6810», відсутні. Суддя зауважує, що вказані результати огляду за даними матеріалів справи ОСОБА_1 не оспорювалися, будь-які записи останнього з даного приводу у матеріалах справи відсутні, не зафіксовано будь-яких заперечень щодо таких результатів зі сторони ОСОБА_1 і на досліджених в ході розгляду справи файлах технічного запису відеофіксації.

При цьому суддею враховуються приписи ч. 2 ст. 266 КУпАП, згідно якої огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

З досліджених доказів установлено, що під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейськими було застосовано технічні засоби відеозапису та матеріали таких долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, тому залучення двох свідків поліцейськими при проведенні такого огляду не було обов`язковим, з огляду на що суддею відхиляються аргументи ОСОБА_1 з даного приводу.

Суд також критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування на території України.

Пунктом 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09 листопада 2015 №1452/735 визначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Використання газоаналізаторів «Drager Alcotest», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем з 10 лютого 2010 року до 10 лютого 2015 року, а саме протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію (процедура реєстрації стосується взаємовідносин організацій, які поставляють прилади на територію України та виробників. Закон не пов`язує термін дії сертифікату про реєстрацію із терміном використання приладу) та є можливим за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджують правильність результатів вимірювання.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено за допомогою пристрою «Drager Alcоtest 6810».

З виписки результату огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810 ARВL-0947» вбачається, що датою калібрування приладу є 20 серпня 2021 року.

Відповідно до сертифікату затвердження типу вимірювальної техніки, міжповірочний інтервал приладу «Drager Alcotest 6810» становить один рік, тобто до 20 серпня 2022 року (огляд проводився 22 листопада 2021 року), а відтак підстави для визнання результатів приладу недійсними - відсутні.

Що стосується заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин, то такі, з огляду на встановлені вище обставини, розцінюються суддею, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.

При цьому суддя зауважує, що покликання останнього на відсутність відеозапису, яким зафіксовано факт керування ним транспортним засобом, не свідчить про відсутність його вини у вчиненому правопорушенні, оскільки такий відеозапис являється одним із засобів доказування такої вини, однак не є єдиним джерелом доказів для її встановлення.

Також не заслуговують на увагу покликання ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції було допущено порушення нормативно-правових актів щодо порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення відносно нього, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративні правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини, відхиляються суддею і решта доводів ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому в діях останнього вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, оскільки такого він не отримував та право на керування транспортними засобами йому не надавалось, що стверджується даними постанови серії БАВ №543809 відділення поліції №5 РУП ГУНП у Рівненській області від 22 листопада 2021 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 5, 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 28 Постанови ВСУ від 23 лютого 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не в праві застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена права або взагалі його не мала.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має при собі посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Враховуючи вказані обставини, приходжу висновку, що ОСОБА_1 згідно Правил дорожнього руху не є водієм, а іншою особою, а тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху, особу правопорушника, вважаю за можливе притягнути останнього до адміністративної відповідальності та з метою його виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, призначити йому покарання у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та підлягає зарахуванню на рахунок UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ю.В. Оленич