Ухвала суду № 103170992, 18.01.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

18 січня 2022 року справа № 580/5027/21 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 щодо визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.01.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява ОСОБА_1 (далі – заява) в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в якій просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.12.2021 №232730011624;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за списком №1 періоди його роботи на ВАТ «Черкаське Хімволокно», зокрема: з 28.10.1991 до 16.09.1994, з 10.02.1995 до 20.02.1995, з 20.02.1995 до 19.06.1995, з 19.ю06.1996 до 09.08.2002, - та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31.13.2021 та розпочати її виплати.

Заява мотивована тим, що на виконання вказаного рішення суду відповідач прийняв рішення від 22.12.2021 №232730011624, яким повторно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначає, що під час його прийняття на свій розсуд зарахував періоди роботи позивача, що суперечать рішенню суду та відомостям трудової книжки. Крім того, відповідач всупереч рішенню суду керується положеннями ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а не ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі ч.5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вирішив здійснити розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши Заяву та оцінивши доводи, суд встановив таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №580/5027/21 з урахуванням ухвали від 18.10.2021 про виправлення описки позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 06.04.2021 №232730011624 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 на підставі заяви від 31.03.2021 №5115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 31.03.2021 №5115 з доданими документами та за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення суду відповідач прийняв рішення від 22.12.2021 №232730011624 «про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ».

З обґрунтувань вказаного рішення суд встановив, що до страхового стажу позивача за списком №1 зараховано такі періоди: з 28.10.1991 до 16.09.1994, з 10.02.1995 до 24.07.1999, з 27.03.2000 до 09.08.2002. Після включення зазначених періодів загальний страховий стаж позивача становить 33 роки, 11 місяців та 20 днів, у т.ч. за списком №1 – 9 років.

Тому у зв`язку з відсутністю необхідного стажу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, який дає право на пенсію за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відмовлено у призначенні пенсії за віком за заявою від 31.03.2021 №5115.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся в суд із заявою щодо визнання його протиправним.

Для вирішення заяви суд врахував, що вказане питання врегульовано нормами ст.383 КАС України.

Відповідно до ч.1 загаданої норми особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

На підставі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Конституційний Суд України у абз.3 резолютивної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Зважаючи, що судове рішення складається зі структурних частин (вступна, описова, мотивувальна та резолютивна), його виконанню має передувати аналіз його повного змісту.

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №580/5027/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.03.2021 №5115 з доданими документами та за наслідками розгляду прийняти відповідне рішення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

При цьому, у мотивувальній частині вказаного рішення суду з урахуванням ухвали від 18.10.2021 про виправлення описки зазначено, що позивач на підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1 надав трудову книжку НОМЕР_2 та довідки про особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії за списком №1, Ф.6.2-0-01-19 від 17.04.2006 №353 та від 04.10.2010 №190, видані ВАТ “Черкаське хімволокно”.

З цих документів суд встановив, що позивач працював повний робочий день:

з 28.10.1991 до 16.09.1994 – в прядильному цеху №1 виробництва віскозного волокна апаратником знеповітрювання та фільтрації;

з 10.02.1995 до 20.02.1995 – в прядильному цеху №1 виробництва віскозного волокна апаратником знеповітрювання та фільтрації;

з 20.02.1995 до 19.06.1995 – на виробництві віскозного волокна апаратником формування хімічного волокна;

з 19.06.1995 до 09.08.2002 – на виробництві віскозного волокна апаратником формування хімічного волокна прядильного цеху.

Судом у мотивувальній частині рішення зазначено, що наданими позивачем доказами підтверджується, що він працював повний робочий день на роботах, передбачених Списком №1, та за результатами атестації робочих місць, більше 10 років, необхідних для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1.

Разом з тим, рішенням відповідача від 22.12.2021 №232730011624 «про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 » до страхового стажу позивача за списком №1 зараховано такі періоди: з 28.10.1991 до 16.09.1994, з 10.02.1995 до 24.07.1999, з 27.03.2000 до 09.08.2002. Після включення зазначених періодів загальний страховий стаж позивача становить 33 роки, 11 місяців та 20 днів, у т.ч. за списком №1 – 9 років.

Отже, вказаним рішенням відповідача всупереч мотивувальній частині рішення суду зараховано інші періоди роботи за списком №1, що у сукупності становить 9 років, тоді як судовим рішенням встановлено, що такий стаж позивача становить більше 10 років.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Враховуючи, що вищенаведений стаж позивача на ВАТ “Черкаське хімволокно” за списком №1 з 28.10.1991 до 16.09.1994, з 10.02.1995 до 20.02.1995, з 20.02.1995 до 19.06.1995 та з 19.06.1995 до 09.08.2002 становить 10 років та 04 місяці, позивач досяг 50 років та має загальний страховий стаж 33 роки та 11 місяців, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 рішенням від 22.12.2021 №232730011624 «про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ». є протиправною.

Таким чином, з огляду на правовий статус Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як суб`єкта владних повноважень по відношенню до позивача, як громадянина України, який за наслідками судового захисту вправі очікувати на своєчасне та у повному обсязі поновлення порушених прав з боку державних органів, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч рішенню суду, яке набрало законної сили, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень – відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Ч.1 ст.249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч.5 ст.249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Тому наявні підстави направити Пенсійному фонду України окрему ухвалу для вчинення дій з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №580/5027/21.

При цьому, вимога заявника зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за списком №1 періоди його роботи на ВАТ «Черкаське Хімволокно», зокрема: з 28.10.1991 до 16.09.1994, з 10.02.1995 до 20.02.1995, з 20.02.1995 до 19.06.1995, з 19.ю06.1996 до 09.08.2002, - та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31.13.2021 та розпочати її виплати, є необґрунтованою, оскільки нормами ст.383 КАС України не передбачено зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії з виконання судового рішення за наслідками розгляду відповідної заяви.

Отже, заява ОСОБА_1 щодо визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.132-142, 252, 241-246, 255, 295, 371, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 від 06.01.2022 (вх. від 10.01.2022 №956/22) щодо визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №580/5027/21.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.12.2021 №232730011624 «про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 », прийняте на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №580/5027/21.

Направити Пенсійному фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.9, код ЄДРПОУ 00035323) окрему ухвалу для вчинення дій з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №580/5027/21.

Зобов`язати Пенсійний фонд України повідомити Черкаський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів протягом одного місяця після надходження даної ухвали.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи та Пенсійному фонду України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ