Постанова № 10299653, 06.07.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р.Справа № 28/85-09-2297

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Семеняка В.В., довіреність від 02.07.2010р.

від відповідача за первісним позовом: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія”

на рішення господарського суду Одеської області від 31 травня 2010 року

у справі №28/85-09-2297

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія”

до відповідача Приватного підприємства „Кожпром”

про стягнення 276758,23 грн. заборгованості, 13597979 грн. штрафу та спонукання вчинити дії, спрямовані на виконання п.2.1 договору від 21.03.2008р. №21/3Д щодо передачі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” для переробки на давальницьких умовах шкірсировини у кількості, необхідній для виготовлення 600 т Вет-Блю щомісячно до закінчення терміну дії договору №21/3Д,

та за зустрічним позовом Приватного підприємства „Кожпром”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія”

про розірвання договору та повернення товару, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Кожпром” 276758,23 грн. заборгованості за договором від 21.03.2008р. №21/3Д на виконання робіт з переробки шкірсировини.

В процесі розгляду справи 06.07.2009р. Приватне підприємство „Кожпром” подало до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” про розірвання укладеного між сторонами договору від 21.03.2008р. №21/3Д на виконання робіт з переробки шкірсировини, датою такого розірвання вважати 05 вересня 2008 року, та зобов’язання відповідача за зустрічним позовом повернути 152 тони шкіряного напівфабрикату Вет-Блю.

Окрім того, 11.05.2010р. ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” надало до суду доповнення до позовної заяви, в яких просило спонукати ПП „Кожпром” вчинити дії, спрямовані на виконання п.2.1 договору від 21.03.2008р. №21/3Д щодо передачі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” для переробки на давальницьких умовах шкірсировини у кількості, необхідній для виготовлення 600 т Вет-Блю щомісячно до закінчення терміну дії договору №21/3Д, а також стягнути з ПП „Кожпром” на користь ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” штраф за договором від 21.03.2008р. №21/3Д в сумі 13597979 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31 травня 2010 року у справі №28/85-09-2297 (колегія суддів у складі: головуючого судді Гуляк Г.І., суддів Оборотової О.Ю., Петренко Н.Д.) у задоволенні позову ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” відмовлено; зустрічний позов ПП „Кожпром” задоволено; розірвано укладений між ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” та ПП „Кожпром” договір №21/3Д від 21.03.2008р. про переробку шкірсировини, датою розірвання договору №21/3 Д від 21.03.2008р. про переробку шкірсировини вважати 05 вересня 2008 року; зобов’язано ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” повернути ПП „Кожпром” продукцію - шкіряний напівфабрикат Вет-Блю в обсязі 152 тони; стягнуто з ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” на користь ПП „Кожпром” державне мито в сумі 85 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 4343,22 грн.; стягнуто з ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” до Державного бюджету України недоплачене державне мито в сумі 85 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог з огляду на те, що ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” досить значний час неправомірно утримує у себе під контролем продукцію, яка повинна бути передана ПП „Кожпром”, що на думку суду є істотним порушенням з боку ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” укладеного між сторонами договору від 21.03.2008р. №21/3Д на виконання робіт з переробки шкірсировини, а тому договірні відносини між сторонами припинені з 05 вересня 2008 року у зв’язку з вищевказаним істотним порушенням договору. При цьому судом першої інстанції зобов’язано ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” повернути ПП „Кожпром” продукцію - шкіряний напівфабрикат Вет-Блю в обсязі 152 тони. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність первісних позовних вимог, оскільки у зв’язку з неправомірним утриманням ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” шкіряного напівфабрикату та безпідставною відмовою ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” повернути його ПП „Кожпром” правомірним на думку суду є припинення виконання взятих на себе обов’язків по оплаті послуг за договором №21/3Д від 21.03.2008р. з боку ПП „Кожпром”, а отже не підлягає задоволенню позовна вимога ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про стягнення 276758,23 грн. заборгованості за договором. Окрім того, у зв’язку з розірванням судом договору немає підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про спонукання ПП „Кожпром” до виконання вказаного договору. Разом з тим, відмову у позовній вимозі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення договірних зобов’язань місцевий господарський суд взагалі не обґрунтував та не здійснив щодо цієї вимоги розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач за первісним позовом (ТОВ „Українська шкіропереробна компанія”) звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, з посиланням при цьому на невідповідність рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що, по-перше, матеріалами справи повністю підтверджений факт наявності боргу відповідача за первісним позовом (ПП „Кожпром”) у розмірі 276758,23 грн., а тому відмова місцевого господарського суду у задоволенні первісного позову в цій частині є помилковою; по-друге, ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” було правомірно нараховано відповідачу за первісним позовом штрафні санкції за щомісячну не поставку передбаченого договором від 21.03.2008р. №21/3Д обсягу шкірсировини, а тому вимога про стягнення з ПП „Кожпром” 13597979 грн. штрафу є законною та підлягає задоволенню; по-третє, укладеним між сторонами договором не передбачено конкретних строків передачі відповідачу за первісним позовом напівфабрикату Вет-Блю, при цьому ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” не відмовляло у поверненні ПП „Кожпром” 1536654 кг напівфабрикату і не могло відмовляти, оскільки ПП „Кожпром” не зверталось до позивача за первісним позовом з вимогою повернути продукцію Вет-Блю, а тому є безпідставним висновок місцевого господарського суду про істотне порушення з боку ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” умов укладеного між сторонами договору та на цій підставі задоволення судом зустрічних позовних вимог ПП „Кожпром”; по-четверте, судом першої інстанції була призначена комплексна економічно-товарознавча експертиза, а проведена тільки економічна, при цьому під час проведення експертизи експерт вийшов за межі своїх повноважень та надав правову, а не економічну оцінку питанням судової експертизи та його правова оцінка неправомірно була покладена в основу судового рішення. Разом з тим, заява ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про призначення повторної комплексної судової експертизи була безпідставно відхилена місцевим господарським судом.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Відповідач за первісним позовом (ПП „Кожпром”) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.06.2010р.

05.07.2010р. за вх.№1408-Д1 апеляційний господарський суд отримав від відповідача за первісним позовом (ПП „Кожпром”) клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням представника ПП „Кожпром” Цинєва О.А. до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги по справі №20/127-09-2638 за позовом ТОВ „Компанія Гідроенерго” до Одеської академії холоду про визнання права власності та усунення перешкод, де адвокат Цинєв О.А. є представником позивача та неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 06.07.2010р. При цьому з наданого ПП „Кожпром” клопотання вбачається, що останнє обґрунтоване наказом по товариству - ТОВ „Грищенко та партнери” про відрядження адвоката Цинєва А.О. Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреність від імені юридичної особи. Колегія суддів клопотання ПП „Кожпром” відхилила, оскільки відповідач за первісним позовом належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, а відрядження представника ПП „Кожпром”, який одночасно з цим є адвокатом адвокатської контори - ТОВ „Грищенко та партнери”, не позбавляє ПП „Кожпром” права направити в судове засідання для представлення своїх інтересів іншого представника, в т.ч. як вбачається з матеріалів справи інтереси ПП „Кожпром” в суді першої інстанції окрім адвоката Цинєва А.О. також представляли представники за довіреностями Півторак І.І., Бойко Н.І. та директор ПП „Кожпром” Вольська Т.В. Окрім того, клопотання ПП „Кожпром” у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України є необґрунтованим, оскільки до апеляційного господарського суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що 06.07.2010р. у Вищому господарському суді України дійсно буде слухатись справа №20/127-09-2638 за позовом ТОВ „Компанія Гідроенерго” до Одеської академії холоду, де адвокат Цинєв О.А. є представником позивача, а також доказів відрядження адвоката Цинєва О.А. до міста Києва з належними відряджувальними документами. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” за відсутністю представника ПП „Кожпром” у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача за первісним позовом, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ „Українська шкіропереробна компанія”, з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 21 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” (Виконавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Приватним підприємством „Кожпром” (Замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було укладено договір №21/3Д на виконання робіт з переробки шкірсировини (а.с. 8-9, т.І), предметом якого є переробка шкір великої рогатої худоби (шкірсировини) до напівфабрикату Вет-Блю.

Відповідно до п.2.1 договору Замовник зобов’язаний передавати Виконавцю для переробки на давальницьких умовах шкірсировину із розрахунку середньомісячної програми не менш 600 т Вет-Блю.

Згідно з п.2.2 договору Виконавець зобов’язаний виконати, по узгодженій технології, переробку отриманої від Замовника шкірсировини до напівфабрикату Вет-Блю та потім передати Вет-Блю Замовнику. Виконавець гарантує якість Вет-Блю згідно умов ТУУ 00302391-03-98.

За умовами п.п. 4.1, 5.1, 5.2 договору ціна переробки визначається в протоколі узгодження ціни, у доповненні до даного договору. Ціна визначається виходячи з розрахункової вологості Вет-Блю 60-62%. До початку робіт Замовник виплачує узгоджений в протоколі ціни аванс як гарантію виконання зобов’язань по угоді та передоплату за переробку. Наступні оплати здійснюються по факту виконання робіт на підставі актів виконаних робіт.

Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що якщо Виконавець, по будь-яким причинам, не зможе забезпечити узгоджений обсяг переробки або Замовник не поставить необхідний обсяг сировини, то винна сторона виплатить узгоджений в протоколі ціни штраф в розрахунку на 1 кг Вет-Блю недопереробленої або недопоставленої сировини. Штрафи нараховуються за результатами роботи раз на шість місяців.

Відповідно до п.7.2 договору додатковою гарантією виконання зобов’язань зі сторони Замовника буде продукція на складах та у роботі. Обсяг цієї продукції, яка знаходиться під контролем Виконавця, в перерахунку на Вет-Блю не повинен бути меншим 200 тон.

Згідно з Протоколом узгодження ціни (а.с. 10, т.І), який є Додатком №1 до договору від 21.03.2008р. №21/3Д, ціна переробки по п.4 договору визначена: на період до 31 березня для сировини вагою вище 12 кг - 2,17 грн., в т.ч. ПДВ, для сировини вагою 8-12 кг - 2,42 грн., в т.ч. ПДВ; на період з 01 квітня до 30 квітня для сировини вагою вище 12 кг - 2,32 грн., в т.ч. ПДВ, для сировини вагою 8-12 кг - 2,58 грн., в т.ч. ПДВ; на період з 01 травня та в подальшому для сировини вагою вище 12 кг - 2,37 грн., в т.ч. ПДВ, для сировини вагою 8-12 кг - 2,62 грн., в т.ч. ПДВ. Штраф по п.6.1 договору складає 1,01 грн. (без ПДВ) в розрахунку на кг Вет-Блю з недопереробленої або недопоставленої сировини.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами у справі не заперечується той факт, що на виконання укладеного договору з 31.03.2008р. по 05.09.2008р. ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” надало ПП „Кожпром” послуги з переробки шкірсировини на загальну суму 3586758,23 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 41-150, т.І; а.с. 1-14, т.ІІ).

Натомість ПП „Кожпром” свої зобов’язання щодо розрахунків з ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” за вищевказані послуги виконало частково на суму 3310000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 15-37, т.І), в результаті чого у нього виникла заборгованість перед Виконавцем у розмірі 276758,23 грн., несплатою якої Замовник порушує свої договірні зобов’язання.

20.10.2008р. ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” звернулось до ПП „Кожпром” з листом-вимогою (а.с. 9, т.ІІІ, докази надсилання –а.с. 10, т.ІІІ) про сплату боргу у розмірі 276758,23 грн. У вказаному листі-вимозі позивач за первісним позовом попередив ПП „Кожпром” про те, що якщо заборгованість не буде погашена до 30.10.2008р., ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” буде вимушена звернутися до суду. Окрім того, ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” повідомило ПП „Кожпром” про те, що протягом вересня 2008 року ПП „Кожпром” в порушення умов договору не поставило на переробку жодного кг шкірсировини; співробітники ПП „Кожпром” на виділених робочих місцях за цей період жодного разу не з’явились; у зв’язку з тим, що зарезервовані для ПП „Кожпром” виробничі потужності простоюють, ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” несе значні збитки; окрім того, напівфабрикат Вет-Блю є швидкопсувним та не передбачає тривалого зберігання, на ньому вже помітні ознаки зацвилості, у зв’язку з чим, якщо продукція до 30.10.2008р. не буде вивезена з території ТОВ „Українська шкіропереробна компанія”, останнє буде вимушене для збереження санітарних норм прийняти рішення про додаткове промивання та обробку антисептиком продукції ПП „Кожпром”, а потім віднести затрати на вказані операції на рахунок ПП „Кожпром”.

Окрім того, 17.11.2008р. за вих.№50 та 29.04.2009р. за вих.№22 ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” (а.с. 12-13, т.І) зверталось до ПП „Кожпром” з претензіями, в яких просило в строк до 31.12.2008р. та в строк до 15.05.2009р. відповідно здійснити оплату за переробку шкірсировини у розмірі 276758,23 грн. з метою недоведення до судового розгляду.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом (ПП „Кожпром”) залишив претензії ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” без відповіді, наявний перед ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” борг не сплатив, передбачені договором обсяги щомісячного постачання шкірсировини виконувати не став, товар зі складу ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” не забрав та висував вимог щодо його повернення, у зв’язку з чим ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” спочатку звернулось до місцевого господарського суду з позовними вимогами про стягнення з ПП „Кожпром” основного боргу за договором у розмірі 276758,23 грн., а згодом в процесі розгляду справи судом першої інстанції в доповненнях до позовних вимог просило також спонукати ПП „Кожпром” вчинити дії, спрямовані на виконання п.2.1 договору від 21.03.2008р. №21/3Д щодо передачі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” для переробки на давальницьких умовах шкірсировини у кількості, необхідній для виготовлення 600 т Вет-Блю щомісячно до закінчення терміну дії договору №21/3Д, а також стягнути з ПП „Кожпром” на користь ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” штраф за договором від 21.03.2008р. №21/3Д в сумі 13597979 грн.

Водночас матеріали справи свідчать про те, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2009р. (а.с. 111, т.ІІ) було призначено комплексну економічно-товарознавчу експертизу у справі, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення експертизи поставлені наступні питання: який обсяг шкірсировини було передано від ПП „Кожпром” до ТОВ „Українська шкіропереробна компанія”, який обсяг шкіряного напівфабрикату Вет-Блю було перероблено ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” з переданої ПП „Кожпром” сировини, який обсяг та вартість шкіряного напівфабрикату Вет-Блю повернуто ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” до ПП „Кожпром”.

31.03.2010р. до місцевого господарського суду надійшов висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №11289-11290 (а.с. 125-130, т.ІІ), складений 25.03.2010р., відповідно до якого було встановлено, що: по першому питанню, проведеними вишукуваннями наданих первинних документів, обсяг сировини шкіри ВРХ переданого ПП „Кожпром” для переробки на ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” по Договору №21/3 Д від 21.03.2008 року складає 1851905 кг; по другому питанню, згідно наданих первинних документів обсяг напівфабрикатів шкіри Вет Блю переробленої ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” із сировини шкіри ПП „Кожпром” складає 1536654 кг; по третьому питанню, проведеними вишукуваннями наданих матеріалів справи, обсяг напівфабрикатів шкіри Вет Блю повернутий підприємством ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” на ПП „Кожпром” склад, який орендується у ЗАТ „ВОЗКО” у кількості 1536654 кг, в тому разі 152 тони які знаходяться під контролем ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” без документального оформлення. Умовами договору №21/3Д від 21.03.2008р. не визначено порядок передачі напівфабрикату шкіри Вет Блю по виконанню гарантій виконання зобов’язань та не визначено порядок передачі нерухомості, обладнання у заставу, а отже документального оформлення такої операції. Визначити вартість напівфабрикату Вет-Блю відвантаженого ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” на користь ПП „Кожпром” експерту не видалось можливим. Вартість послуг, які були надані ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” по переробці шкірсировини ВРХ у напівфабрикат шкіри Вет Блю склала 3586758 гри., у тому числі 276758 грн. станом на 30.09.2008р. не оплачено Замовником ПП „Кожпром”.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Як вже було зазначено вище, відповідач за первісним позовом свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем за первісним позовом послуг належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 276758,23 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Щодо позовних вимог ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про спонукання ПП „Кожпром” вчинити дії, спрямовані на виконання п.2.1 договору від 21.03.2008р. №21/3Д щодо передачі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” для переробки на давальницьких умовах шкірсировини у кількості, необхідній для виготовлення 600 т Вет-Блю щомісячно до закінчення терміну дії договору №21/3Д та про стягнення з ПП „Кожпром” на користь ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” штрафу за договором від 21.03.2008р. №21/3Д в сумі 13597979 грн., слід зазначити наступне.

Дійсно, умовами п.2.1 укладеного між сторонами договору №21/3Д від 21.03.2008р. передбачено, що Замовник зобов’язаний передавати Виконавцю для переробки на давальницьких умовах шкірсировину із розрахунку середньомісячної програми не менш 600 т Вет-Блю.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору в період з 21.03.2008р. по 21.09.2008р. Замовником передано Виконавцеві всього 1851905 кг шкірсировини, з яких перероблено останнім 1536654 кг Вет-Блю, що підтверджується актами виконаних робіт.

Втім, за умовами договору на переробку за півроку підлягала передачі шкірсировина з розрахунку 3600000 кг Вет-Блю (600000 кг х 6 місяців).

В період з 21.09.2008р. по 21.04.2010р. Замовником Виконавцю шкірсировина для переробки взагалі не передавалась, що є грубим порушенням умов п.2.1 чинного договору. Відтак, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язання).

Таким чином, всупереч взятому договірному зобов’язанню (п.2.1 договору), в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 610, 629, ч.2 ст. 615 ЦК України, ст. 193 ГК України, Замовник не забезпечив щомісячну передачу Виконавцю шкірсировини для її переробки у кількості не менше 600000 кг з розрахунку на Вет-Блю.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Як вже було вказано вище, пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що якщо Замовник не поставить необхідний обсяг сировини, то виплатить узгоджений в протоколі ціни штраф в розрахунку на 1 кг Вет-Блю недопоставленої сировини, а саме 1,01 грн. (без ПДВ) в розрахунку на кг Вет-Блю. Штрафи нараховуються за результатами роботи раз на шість місяців.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За ч.2 ст. 551 ЦК України у разі якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до розрахунків штрафних санкції, викладеними ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” в доповненнях до позовної заяви, сума штрафу, що підлягала стягненню з відповідача, становила 13597979 грн.

Разом з цим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру штрафу до 3500000 грн., в зв’язку з тим, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача за первісним позовом - ТОВ „Українська шкіропереробна компанія”.

За таких обставин, первісні позовні вимоги ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про стягнення з ПП „Кожпром” штрафу за договором від 21.03.2008р. №21/3Д в сумі 13597979 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 3500000 грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Окрім того, слід зазначити, що статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Оскільки ПП „Кожпром” не виконує положення п.2.1 договору стосовно щомісячної передачі шкірсировини в кількості не менше 600000 кг з розрахунку на Вет-Блю для переробки на давальницьких умовах, позовні вимоги ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про спонукання ПП „Кожпром” виконувати вказане договірне зобов’язання - вчиняти дії, спрямовані на виконання п.2.1 договору від 21.03.2008р. №21/3Д щодо передачі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” для переробки на давальницьких умовах шкірсировини у кількості, необхідній для виготовлення 600 т Вет-Блю щомісячно до закінчення терміну дії договору №21/3Д, також є правомірними та підлягають задоволенню.

Таким чином, є необґрунтованим та безпідставним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісних позовних вимог ТОВ „Українська шкіропереробна компанія”.

До того ж, як вже вказувалось вище, відмову у позовній вимозі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення договірних зобов’язань місцевий господарський суд взагалі не обґрунтував та не здійснив щодо цієї вимоги розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.ст. 44, 46, 49 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що при подання до суду першої інстанції доповнень до позовної заяви ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” не сплатило держмито з різниці між первісною та збільшеною сумою позову.

При цьому слід зазначити, що у разі якщо позивач на підставі ч.4 ст. 22 ГПК України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Така ж правова позиція викладена і у п.4.2 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”.

Між тим, при прийнятті рішення місцевий господарський суд стягнув до Державного бюджету України недоплачене державне мито лише в сумі 85 грн., тобто, за ставкою, встановленою для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Разом з тим, у доповненнях до позову ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” об’єднало дві вимоги –вимогу немайнового характеру про спонукання ПП „Кожпром” вчинити дії, спрямовані на виконання п.2.1 договору від 21.03.2008р. №21/3Д щодо передачі ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” для переробки на давальницьких умовах шкірсировини у кількості, необхідній для виготовлення 600 т Вет-Блю щомісячно до закінчення терміну дії договору №21/3Д, а також вимогу майнового характеру - щодо стягнення з ПП „Кожпром” на користь ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” штрафу за договором від 21.03.2008р. №21/3Д в сумі 13597979 грн., яка підлягає окремій сплаті держмитом за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів майнового характеру, в даному випадку сума державного мита за цією вимогою складає 25500 грн.

В даному випадку у зв’язку з частковим задоволенням апеляційним господарським судом первісних позовних вимог ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” в частині стягнення з ПП „Кожпром” 13597979 грн. штрафних санкцій, слід на підставі ст. 49 ГПК України стягнути до Державного бюджету України недоплачене держмито за вказаною вимогою майнового характеру з обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в цій частині.

Стосовно зустрічних позовних вимог апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зустрічні позовні вимоги ПП „Кожпром” задоволенні місцевим господарським судом з огляду на те, що ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” досить значний час неправомірно утримує у себе під контролем продукцію, яка повинна бути передана ПП „Кожпром”, що на думку є істотним порушенням з боку ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” укладеного між сторонами договору від 21.03.2008р. №21/3Д на виконання робіт з переробки шкірсировини, а тому договірні відносини між сторонами припинені з 05 вересня 2008 року у зв’язку з вищевказаним істотним порушенням договору.

Апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції не згодний, з огляду на таке.

По-перше, як вже було зазначено вище, на випадок неналежного виконання Замовником свого обов’язку щодо передачі шкірсировини на переробку, положенням п.7.2 договору передбачена додаткова гарантія виконання договірних зобов’язань ПП „Кожпром”, а саме, договірне право ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” взяти під контроль продукцію обсягом не менше 200 тон Вет-Блю на складах та в роботі.

У розумінні ст. 594 ЦК України притримання є засобом забезпечення виконання зобов’язання (глава 49 §7 ЦК України), а тому не потребує укладання додаткових угод тощо.

По-друге, умовами укладеного між сторонами договору не передбачено конкретних строків передачі Виконавцем Замовнику напівфабрикату Вет-Блю. По факту вивезення продукції здійснюється за власний рахунок Замовника та його транспортом.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази звернення ПП „Кожпром” до ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” з вимогою про повернення продукції - напівфабрикату Вет-Блю у кількості 1536654 кг, так само як відсутні докази відмови ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” у повернення вказаної продукції.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вимогами ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене слід зазначити, що посилання місцевого господарського суду на те, що відповідач за зустрічним позовом досить значний час неправомірно утримує у себе під контролем продукцію, яка повинна бути передана ПП „Кожпром”, що на думку суду першої інстанції є істотним порушенням з боку ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” укладеного між сторонами договору від 21.03.2008р. №21/3Д на виконання робіт з переробки шкірсировини, є безпідставним та необґрунтованим. При цьому рішення суду не містить вказівок на час (дату та рік) звернення ПП „Кожпром” та відмови ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” передати продукцію, а матеріали справи не містять будь-яких доказів таких обставин.

Водночас місцевим господарським судом неправильно застосовано до договірних правовідносин сторін норму ч.2 ст. 651 ЦК України, якою передбачена можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Між тим, як вже було викладено вище, з боку ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” (відповідача за зустрічним позовом) відсутнє будь-яке порушення умов укладеного сторонами договору. Посилання суду на неправомірне утримання відповідачем за зустрічним позовом продукції у себе під контролем є спростованим вищевикладеним. Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що свої обов’язки за договором Виконавець виконував належним чином у повній відповідності до чинного законодавства та умов договору, а відтак необхідні правові підстави для застосування ст. 651 ЦК України відсутні.

Окрім того, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст. 188 ГК України). Вимогами вищевказаної ч.2 ст. 651 ЦК України передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Якщо судовим рішенням договір розірвано, то договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч.5 ст. 188 ГК України). Тобто, вказаною нормою передбачено можливість встановлення за рішенням суду іншого строку набрання чинності, а не надання зворотної сили розірванню договору.

Зі змісту ч.3 ст. 653 ЦК України випливає, що якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Звідси, рішення суду щодо дати розірвання договору з 05.09.2008 р. є таким, що не відповідає змісту ч.5 ст. 188 ГК України.

Так само апеляційний господарським судом не приймається до уваги і висновок експерта щодо неправомірного утримання ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” продукції ПП „Кожпром”, оскільки при проведенні економічної експертизи експерт надав правову оцінку взаємовідносинам сторін по справі, а саме: даючи відповідь на третє питання, експерт, зокрема, зазначив, що 152 тони напівфабрикатів шкіри Вет-Блю знаходяться під контролем ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” без документального оформлення. Умовами договору №21/3Д від 21.03.2008р. не визначено порядок передачі напівфабрикату шкіри Вет Блю по виконанню гарантій виконання зобов’язань та не визначено порядок передачі нерухомості, обладнання у заставу, а отже документального оформлення такої операції.

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки і призначення судових експертиз не відносить вищезазначені питання до предмета економічної експертизи, вони не входять до компетенції відповідного судового експерта. Експерт вийшов за межі поставленого судом на дослідження експертизи питань стосовно документального підтвердження первинними документами повернутого напівфабрикату, надавши договірним правовідносинам правову оцінку, що є виключною компетенцією суду. Натомість будь-яких бухгалтерських чи фінансово-господарських документів, які б підтверджували переміщення товару в справі немає, а тому висновок експерта є безпідставним. Таким чином, висновки експерта по визначеному в експертизі колі питань не відповідають предмету та характеру експертизи.

При цьому слід зазначити, що в дослідницькій частині висновку (стор. 10) міститься посилання на загальну кількістю Вет-Блю 152125 кг, а підсумковий висновок судовий експерт робить з невідомих підстав щодо 152 тон.

Окрім того, судовим експертами взагалі неприпустимо розглядати правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Така ж правова позиція викладені і у п.2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. №02-5/424 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи”.

За вимогами ч.5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, тобто при всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

За змістом цієї статті встановлено додаткове до ст. 43 ГПК України правило оцінки доказів. висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов’язковим для суду, оскільки жодних доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами. У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може, зокрема, не погоджуючись з ним, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.

Якщо суд не погоджується з висновком експерта, він відповідно до ч.6 ст. 42 ГПК України має право відхилити висновок судового експерта. Мотиви такого відхилення суд повинен викласти в судовому рішенні.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає за необхідне відхилити висновок експерта з підстав, викладених вище.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ПП „Кожпром” в повному обсязі.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Українська шкіропереробна компанія” підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого господарського суду слід скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, на ІТЗ судового процесу та держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 31 травня 2010 року у справі №28/85-09-2297 скасувати.

3.Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” задовольнити частково.

4.Стягнути з Приватного підприємства „Кожпром” (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код ЄДРПОУ 35359289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 287, код ЄДРПОУ 30999967) 276758 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот п’ятдесят вісім) грн. 23 коп. боргу, 3500000 (три мільйони п’ятсот тисяч) грн. штрафу, 2767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 58 коп. держмита та 32 (тридцять дві) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Спонукати Приватне підприємство „Кожпром” вчинити дії, спрямовані на виконання п.2.1 договору від 21.03.2008р. №21/3Д щодо передачі Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” для переробки на давальницьких умовах шкірсировини у кількості, необхідній для виготовлення 600 т Вет-Блю щомісячно до закінчення терміну дії договору від 21.03.2008р. №21/3Д.

6.В решті первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” відмовити.

7.Стягнути з Приватного підприємства „Кожпром” (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код ЄДРПОУ 35359289) до Державного бюджету України (р/р 31114095700008 в ГУДКУ в Одеській області, одержувач - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) 5936 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять шість) грн. 32 коп. держмита.

8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 287, код ЄДРПОУ 30999967) до Державного бюджету України (р/р 31114095700008 в ГУДКУ в Одеській області, одержувач - ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) 16881 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 10 коп. держмита.

9.У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства „Кожпром” відмовити в повному обсязі.

10.Стягнути з Приватного підприємства „Кожпром” (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, код ЄДРПОУ 35359289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” (56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 287, код ЄДРПОУ 30999967) 3470 (три тисячі чотириста сімдесят) грн. 55 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

11.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Українська шкіропереробна компанія” довідку на повернення з державного бюджету України державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп., що сплачене за платіжним дорученням від 22.06.2010р. №111.

12.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов