Ухвала суду № 102969701, 03.02.2022, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2765/14-ц

номер провадження 6/695/5/22

УХВАЛА

03 лютого 2022 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №695/2765/14-ц, –

ВСТАНОВИВ:

TOB «Фінанс Проперті Групп» звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» на його правонаступника у виконавчих листах, виданих по справі №695/2765/14-ц, видати дублікат вказаних виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В обґрунтування заяви посилалось на те, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2015р. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» стягнено заборгованість за кредитним договором №155п/14/2008-840 від 14.04.2008р.

В подальшому, на виконання вказаного судового рішення було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження.

04.08.2020р. між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» був укладений договір про відступлення прав вимоги за №GL48N718070_A_3, згідно умов якого право вимоги до боржника перейшло останньому.

20.08.2020р. між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено договір про відступлення прав вимоги за №GL48N718070_A102, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченим кредитним договором №155п/14/2008-840 від 14.04.2008р., перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп».

За таких обставин, посилаючись на норми ст. 442 ЦПК України заявник просив замінити стягувача у виконавчомі листі, виданому у справі № 695/2765/14-ц.

Також, заявник вказує, що первісний стягувач, а саме: ПАТ «КБ «Надра» втратив виконавчі документи внаслідок припинення основної діяльності банку, про що складено акт ліквідатора ПАТ «КБ «Надра», а тому посилаючись на правові позиції Верховного Суду по справі №263/4331/18 від 18.11.2020р. просив видати дублікат виконавчого документа.

Крім того заявник наполягає, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено з об`єктивних причин, які не залежали від попереднього кредитора та пов`язані із процедурою ліквідації банку, а тому просив поновити останній. При цьому заявник вказує, що рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконується, а пропущення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не дає можливості заявнику звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового їх виконання. Таким чином, перебування ПАТ «КБ «Надра» у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого документа та пропущення строку для його пред`явлення до виконання, є поважною причиною та підставою для поновлення строку.

У судове засідання представник заявника не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак у заяві про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №695/2765/14-ц просив розгляд справи проводити за його відсутності.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак звернулася до суду із заявою, у якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, проти задоволення заяви про заміну сторони заперечувала.

Начальник Золотоніського відділу державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав до суду заяву у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, крім того, надав до суду повідомлення відповідно до якого з бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що в 2016 році на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за виконавчим листом по справі №695/2765/14-ц, яке було завершено у зв`язку із повним фактичним виконанням, постанову про що було направлено сторонам по справі, а виконавчий лист повернутий до суду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 433, абз. 2 ч. 3 ст.442 та п. 17. 4 перехідних положень ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, видачу дублікату та заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2015р. позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" кошти в сумі 2892.81 дол. США та 4894.09 грн. а також судовий збір в сумі 390.39 грн. в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором, укладеним 14.04.2008 року за № 155п/14/20008-840.

На підставі вказаного рішення суду, 10.12.2015р. судом було видано виконавчий лист по справі за № 695//2765/4-ц.

Як вбачається із наданого представником виконавчої служби витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження, на підставі вказаного виконавчого листа 12.01.2016р. Золотоніським МР ВДВС ГТУЮ у Черкаській області було відкрито виконавче провадження за №49788902 в ході якого було проведено ряд виконавчих дій та 10.11.2016р. вказане виконавче провадження було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення.

Із матеріалів справи № 695//2765/4-ц вбачається, що оригінал виконавчого листа на підставі постанови державного виконавця від 10.11.2016р. було повернуто до суду у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Як вбачається із наданих заявником матеріалів 04.08.2020р. між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» був укладений договір про відступлення прав вимоги за №GL48N718070_A_3, згідно умов якого право вимоги до боржника перейшло останньому, а 20.08.2020р. між ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено договір про відступлення прав вимоги за №GL48N718070_A102, згідно з умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп».

Однак із зазначеної вище інформації вбачається, що ще 10.11.2016 року виконавче провадження із примусового виконання вказаного рішення суду було завершено у зв`язку із його виконанням, отже боржник за кредитним договором №155п/14/2008-840 від 14.04.2008р., станом на час передачі прав вимоги ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» свої зобов`язання виконав.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України, відповідно до якої уразі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Варто зазначити, що стаття 55 ЦПК України розміщена в розділі І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" ЦПК України, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість стаття 442 ЦПК України розташована в розділі VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)", що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 55 ЦПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 442 ЦПК України.

Окрім іншого, питання про заміну сторони виконавчого провадження слід вирішувати з урахуванням норм ЗУ «Про виконавче провадження».

Так, частиною першою статті 15 зазначеного Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 3акону України «Про виконавче провадження» (п. 5 ч. 1ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Аналогічні норми були прописані і у п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р., що втратив чинністю 05.01.2017р.

Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною (кінцевою) стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій ст. 442 ЦПК України.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Саме така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17.

З наведених правових висновків, викладених в пунктах 6.11, 6.12, 6.15 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року в справі №911/3411/14 вбачається, що «після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.

Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальна питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них.»

У такому випадку особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу. Саме після відкриття однієї зі стадій процесу і можуть бути досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах (п.6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року).

Судом встановлено, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №635/2765/14-ц, закінчено у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду, інші заходи примусового виконання рішення суду припинені.

Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо відновлення виконавчого провадження або скасування постанов про закінчення виконавчого провадження, також заявником не надано даних щодо оскарження такої постанови в судовому порядку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом ( ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України).

Отже, враховуючи викладене, а також ту обставину, що заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження після закінчення виконавчого провадження, тобто поза межами відкритого виконавчого провадження, відомостей щодо відновлення виконавчого провадження та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження у суду не має, суд вважає необхідним відмовити заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та роз`яснити його право на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження відносно боржників.

Крім того, суд враховує наступні обставини.

Так, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувана у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Виходячи із вищевказаних правових положень, законодавцем чітко визначено, що заміна сторони виконавчого провадження можлива лише за наявності невиконаного судового рішення про задоволення вимог кредитора.

Процесуальне законодавство містить норми тільки щодо заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником, яка розрахована на випадок, коли сторона виконавчого провадження вибуває з відповідного матеріального правовідношення, до якого натомість вступає правонаступник цієї сторони,

Тобто, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Однак, судом встановлено, що станом на момент відступлення права вимоги ПАТ «КБ «Надра» новому кредитору ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», а саме станом на 24.06.2020 року, рішення суду виконане, що є підставою для закінчення виконавчого провадження та спростовує доводи заявника, наведені в заяві про заміну сторони виконавчого провадження, щодо невиконання на сьогоднішній день вказаного рішення суду. Зазначені обставини підтверджені належними доказами, жодним чином не спростовані заявником та є підставою для відмови заявнику у задоволенні як заяви про заміну сторони виконавчого провадження, так і для відмови у видачі дублікату виконавчого листа, за яким рішення виконано у повному обсязі, та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи викладене, а також ту обставину, що договір про відступлення права вимоги між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» від 08.08.2020 року укладений після фактичного виконання боржником рішення суду та закінчення 24.06.2020р. виконавчих проваджень на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто поза межами відкритого виконавчого провадження, суд вважає необхідним відмовити заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Частиною 1-2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження`встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч. 1ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до п. 17.4 перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Отже, заміна стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11 березня 2021 року у справі 910/2954/17.

За загальним правилом ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням кредитором дій до заміни його правонаступником, переходить до правонаступника, тож правонаступник має довести, що пропуск строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання стався з причин, які є об`єктивно непереборними, і можуть бути визнані судом поважними.

Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правилами статті 81 ЦПК України покладається на заявника.

Враховуючи обставини, встановлені судом вище, підстав для видачі дублікату виконавчого документу за фактично виконаним рішенням суду немає, як і для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки таке вже виконане. Крім того, заявником в обґрунтування заяви щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання не наведено об`єктивних, поважних причин його пропуску.

На підставі викладено, керуючись ст.,ст. 55, 81, 247, 442, 512 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі №695/2765/14-ц – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів в порядку, передбаченому ст.,ст. 353-355 ЦПК України.

Суддя Середа Л.В.