Вирок № 102201012, 22.12.2021, Галицький районний суд м. Львова

461/8827/21

1-кп/461/711/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2021 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарі судового засідання Бараняку В.В.

за участі:

прокурора Топилко І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12014140050000629, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, республіки Вірменія,громадянина України, українця, якийзареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, востаннє вироком Франківського районного суду м. Львова за ч. 3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за яке передбачена ч.3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в червні 2012 року, за попередньою змовою в групі з директором ТзОВ «Бродівський м`ясокомбінат» ОСОБА_2 , якого ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2015 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України на підставі ст.49 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрито, маючи умисел на підроблення офіційного документа, з метою його подальшого використання для укладення договору поруки та отримання кредиту, надав останньому анкетні дані ОСОБА_3 та іншу інформацію, яка підлягає внесенню до довідки про доходи, після чого ОСОБА_2 у невстановленому місці та час склав завідомо підроблений документ – довідку про доходи на ім`я ОСОБА_3 , згідно з якою, останній, працюючи на посаді менеджера ТзОВ «Бродівський м`ясокомбінат», за період часу з грудня 2011 по травень 2012 року отримав заробітну плату в сумі 6600 грн.

Крім цього, 13.06.2012 р., маючи умисел на використання завідомо підроблених документів, з метою отримання кредитних коштів для особистих потреб, перебуваючи в кредитній спілці «Фінансово Гільдія» по вул.Газова, 36/2 у м.Львові, подав працівнику кредитної спілки завідомо підроблену довідку про доходи на своє ім`я №16/35, згідно з якою, ОСОБА_1 , працюючи на посаді юриста ТзОВ «Бродівський м`ясокомбінат», за період часу з грудня 2011 року по травень 2012 року отримав заробітну плату в сумі 16800 грн. та довідку про доходи на ім`я ОСОБА_3 , згідно з якою, останній, працюючи на посаді менеджера ТзОВ «Бродівський м`ясокомбінат», за період часу з грудня 2011 року по травень 2012 року отримав заробітну плату в сумі 6600 грн.

Крім цього, 13.06.2012, перебуваючи у кредитній спілці «Фінансово Гільдія» по вул.Газова, 36/2 у м.Львові, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами кредитної спілки «Фінансова гільдія» шляхом обману, надав працівнику кредитної спілки завідомо неправдиву інформацію щодо своєї платоспроможності і платоспроможності поручителя ОСОБА_3 , та заволодів коштами вказаної кредитної спілки в сумі 10000,00 грн. без мети їх подальшого повернення.

Крім цього, 15.07.2012, маючи умисел на підроблення офіційного документа, з метою його подальшого використання для отримання кредиту, повторно, у невстановленому місці підробив офіційний документ – довідку про доходи на своє ім`я №47/82 від 16.07.2012, згідно з якою ОСОБА_1 , працюючи на посаді юриста ТзОВ «Бродівський м`ясокомбінат», за період часу з січня 2012 по червень 2012 отримав заробітну плату в сумі 16800,00 грн.

Крім цього, 15.07.2012, маючи умисел на підроблення офіційного документа, з метою його подальшого використання для укладення договору поруки та отримання кредиту, повторно, у невстановленому місці підробив офіційний документ – довідку про доходи на ім`я ОСОБА_4 №1235 від 16.07.2012, згідно з якою останній, працюючи на посаді супервайзера у ФОП « ОСОБА_5 », за період часу з січня по червень 2012 отримав заробітну плату у сумі 7635,00 грн.

Крім цього, 16.07.2012, маючи умисел на використання завідомо підроблених документів, з метою отримання кредитних коштів для особистих потреб, перебуваючи у кредитній спілці «Фінансова Гільдія» по вул.Газова, 36/2 у м.Львові, подав працівнику кредитної спілки завідомо підроблену довідку про доходи на своє ім`я №47/82 від 16.07.2012, згідно з якою ОСОБА_1 , працюючи на посаді юриста ТзОВ «Бродівський м`ясокомбінат», за період часу з січня по червень 2012 отримав заробітну плату у сумі 16800,00 грн., та завідомо підроблену довідку на ім`я ОСОБА_4 №1235 від 16.07.2012, згідно з якою останній, працюючи на посаді супервайзера ФОП ОСОБА_5 , за період часу з січня по червень 2012 отримав заробітну плату у сумі 7635,00 грн.

Крім цього, 16.07.2012, перебуваючи у кредитній спілці «Фінансова Гільдія» по вул.Газова, 36/2 у м.Львові, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами кредитної спілки «Фінансова Гільдія» шляхом обману, надав працівнику кредитної спілки завідомо неправдиву інформацію щодо своєї платоспроможності і платоспроможності поручителя ОСОБА_4 , та заволодів коштами вказаної кредитної спілки в сумі 35000,00 грн. без мети їх подальшого повернення.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердив, що обставини справи повністю відповідають вказаному в обвинувальному акті та щиро розкаявся.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінальних правопорушеньза відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого, вважає, що вина ОСОБА_1 доведена, а його дії слід кваліфікувати як:

-підроблення офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством та надає права з метою його використання, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені злочину, передбаченого ст. 358 ч.3 КК України;

-використання завідомо підробленого документа, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України;

-заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненого повторно, тобто вчинення кримінального правопорушенні, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує:

-ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які віднесено кримінальним законом до:

- за ч. 3 ст. 358 КК України до нетяжких злочинів;

- за ч. 4 ст. 358 КК України до кримінальних проступків;

- за ч. 2 ст. 190 КК України до нетяжких злочинів;

- особу обвинуваченого, який раніше судимий, на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував;

- наявність обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування шкоди.

Обтяжуючих обставин в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання:

-в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі,

-в межах санкції ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі,

-в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу.

Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому, відповідно до положень ч.1 ст. 49 КК України – особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Судовим розглядом було встановлено, що рішенням Кам*янка-Бузького районного суду Львівської області 15 липня 2014 року було скасовано звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Франківського районного суду міста Львова від 06 липня 2012 року за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та направлено для відбування призначеного покарання у вигляді 05 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 перебував у розшуку до моменту його фактичного затримання 16 вересня 2021 року.

Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України - особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу. Оскільки з моменту вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку минуло більше п*яти років, суд вважає за необхідне звільнити його від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України на підставі вищезазначених норм права, а за ч.3 ст.358 КК України звільнення від покарання не застосовується, так як ОСОБА_1 ухилявся від відбуття покарання і перебіг давності зупинявся.

Приймаючи до уваги всі обставини справи, суд при призначенні покарання за сукупністю злочинів за ч.3 ст.358 КК України, ч.2 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати норми ст. 71 КК України, і до покарання призначеного ОСОБА_1 даним вироком частково приєднати невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком Франківського районного суду міста Львова від 06 липня 2012 року за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ст. 118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Частина 2 ст. 124 КПК України зазначає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Аналізуючи вказані норми права, суд дійшов висновку, що з обвинуваченого підлягають стягненню процесуальні витрати, в тому числі ті, що пов`язані із залученням експерта, лише у випадку ухвалення стосовно осіб обвинувального вироку. При цьому слід зауважити, що такі витрати, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, стягуються на користь держави.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст190 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст.358 КК України у виді двох років обмеження волі;

- за ч. 2 ст.190 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Франківського районного суду міста Львова від 06 липня 2012 року за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді п*яти років одного місяця позбавлення волі, з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів, що становить 850 гривень.

На підставі п.2 ч.1 ст. 49, ч. 5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, передбаченого за ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Строк відбування покарання обраховувати ОСОБА_1 з дня його фактичного затримання, тобто з 16 вересня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 489 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя Л.Д. Фролова