Ухвала суду № 101915005, 09.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16801/21

1-кс/308/5461/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участю секретаря судового засідання Луцак В.Я., прокурора - Романець О.П., слідчого - Шатан Б.М., підозрюваного - ОСОБА_1 , законного представника підозрюваного - ОСОБА_2 , захисника - адвоката Галамби М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання спеціально уповноваженого керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Шатан Богдана Мирославовича, погоджене заступником керівника Ужгородської окружної прокуратури Пантьо М.М. у кримінальному провадженні за №12021071030001700 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою (5 класів), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,-

встановив:

Спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх старший слідчий слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції Шатан Богдан Мирославович, за погодженням із заступником керівника Ужгородської окружної прокуратури Пантьо М.М. звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застосування застави

Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07 грудня 2021 року, близько 02 години 06 хвилин неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, знаходячись на тротуарі неподалік буд. 8 по вулиці Корятовича в м. Ужгород, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, без будь-якої на те причини, відкрито, із застосуванням насильства до потерпілих ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке виразилось в тому, що ОСОБА_9 разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 повалили останніх на землю та почали наносити удари ОСОБА_8 в область тулуба та голови, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, забою правого плечового суглобу та екстирпація верзхніх різців. Під час нанесення вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 заволоділи належним ОСОБА_7 мобільним телефоном марки «Google» моделі «Pixel 3» та належним ОСОБА_8 «Google» моделі «Pixel 2», і подальшому, з метою уникнення відповідальності, покинули місце події.

Таким чином, своїми умисними діями неповнолітній ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 187 КК України, а саме: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньої змовою групою осіб.

07 грудня 2021 року неповнолітнього ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Слідчий вказує, що в даному випадку існують ризики незаконного впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, так як всі підозрювані у вказаному кримінальному провадженні проживають по АДРЕСА_2 , дані особи добре знайомі між собою, тому з метою ухилення від відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_11 , може незаконно впливати на інших підозрюваних з метою зміни ними своїх показань під час досудового розслідування, або під час судового розгляду, так само не виключається факт незаконного впливу на нього з боку інших підозрюваних. Спосіб вчинення злочину, а саме зухвале застосування насильства відносно потерпілого в громадському місці, не виключає також того що підозрюваний не здійснить спроби незаконного впливу на потерпілого. Зважаючи що одним з потерпілих в даному випадку є жінка, вказану обставину треба приймати до уваги. Тому триманні під вартою ОСОБА_1 , також буде одним із заходів забезпечення особистої безпеки потерпілих та їх вільного проживання в місті без побоювання за своє життя та здоров`я.

Окрім того в разі застосування до ОСОБА_1 , іншого, більш мякого запобіжного заходу, що буде не пов`язаний з триманням його під вартою не виключатиме того, що ОСОБА_1 , будучи впевненим у своїй безкарності не продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення сам або в групі з іншими особами. Так само застосування більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме того що підозрюваний ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Спонукати до переховування вказану особу може також те, що за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років із конфіскацією майна. ОСОБА_1 , вказав адресу свого проживання АДРЕСА_1 , так званий мікрорайон «Радванка», де також проживають і інші підозрюванні в даному кримінальному провадженні. Даний факт буде перешкоджати ефективному здійсненню контролю за ним під час застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу. Факт переховування хоча б одного підозрюваного в кримінальному провадженні затягуватиме досудове розслідування та судовий розгляд, оскільки слідчі, процесуальні дії будуть перекладатися, а судові засідання не зможуть бути проведені у призначений для них день та також будуть перекладатися, що в свою чергу буде порушувати основоположні завдання кримінального провадження передбачені ст. 2 КПК України, а саме забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду.

Слідчий вказує, що на даний час існують ризики передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим

Сторона обвинувачення, враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_1 , ніде не працює, не навчається, може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого корисливого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, може незаконно впливати на потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та існує ризик його протиправної поведінки, у зв`язку з чим вважає, що особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту. Зокрема, аналіз особистості неповнолітнього ОСОБА_1 , вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту стосовно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 , так як такі ним дотримані не будуть.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просила задовольнити. Вказала, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Вказала, що кримінальне правопорушення вчинене групою осіб в громадському місці, що, зокрема, свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. Вказав, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив врахувати, що всі підозрювані живуть в одному районі. Інкримінований підозрюваному злочин є тяжким.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що жаліє про вчинене, просив його відпустити.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_2 у судовому засіданні просила вибачення за вчинене ОСОБА_1 діяння, вказала, що вона не так його виховувала. Зазначила, що вона неофіційно працює, а підозрюваний доглядає за молодшим братом.

Захисник Галамба М.В. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення. Просила врахувати, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, є неповнолітнім. Вважає, що зазначені у клопотанні ризики є необґрунтовані та не підтверджуються доказами, є формальними. Так, підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зобов`язується вчасно з`являтися до органів досудового розслідування та в судові засідання, за межі області не виїжджати, постійно мешкати за однією адресою, із свідками у справі стосовно їх показань не спілкуватися, вплив на потерпілого не вчиняти. Вказала, що ОСОБА_1 усвідомлює скоєне ним кримінальне діяння та щиро розкаюється у вчиненому. Органом досудового розслідування не встановлено, що саме ОСОБА_1 наносив потерпілим удари. Вказала, що підозрювані підійшли до потерпілих, попросили закурити, проте потерпіла агресивно їм відповіла. Вважає, що тримання під вартою є надто суворим запобіжним заходом та просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Просила врахувати, що мати підозрюваного має на утриманні трьохрічну дитину та є одинокою матір`ю.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, законного представника підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021071030001700 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. З витягу з ЄРДР вбачається, що досудове розслідування здійснюється за фактом того, що 07 грудня 2021 року близько 02 год. 10 хв. невстановлені особи ромської національності, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись навпроти буд.10 по вул.Корятовича в м.Ужгороді із застосуванням фізичного насильства відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її чоловіка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заволодівши належними їм мобільними телефонами Google Pixel 2 та Google Pixel 3.

Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Шатан Б.М. від 07.12.2021 року матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071030001700 від 07.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, перекваліфіковано та постановлено розслідувати за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий о 08 годині 20 хвилин 07 грудня 2021 року в порядку ст. 208 КПК України.

07 грудня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, а саме напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.

Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу (ч.2 ст.492 КПК України).

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, та який у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 07.12.2021 року; протокол огляду місця події від 07.12.2021 року; протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 07.12.2021 року; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2021 року, згідно якого ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як одного з нападників, який разом з іншими особами 07.12.2021 року близько 02 год. 10 хв. перебуваючи біля будинку 8 по вул.Корятовича, напали на неї та її чоловіка ОСОБА_8 , повалили на землю та почали наносити тілесні ушкодження і в подальшому заволоділи належними їм мобільними телефонами Google Pixel 2 та Google Pixel 3; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 07.12.2021 року; талон №1194/163 від 07.12.2021 року, виданий ОСОБА_8 , 1985 р.н., травматологічним пунктом КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2021 року, згідно якого ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як одного з нападників, який разом з іншими особами 07.12.2021 року близько 02 год. 10 хв. напали на нього та його жінку ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 08.12.2021 року; протокол огляду предмета (відеозапису) від 07 грудня 2021 року; протокол огляду предмета від 08 грудня 2021 року, довідку від 08.12.2021 року видану ОСОБА_8 , КНП «Закарпатська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» Закарпатської обласної ради, у якій встановлено діагноз - перелом коронки 12,11 зубів, вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_1 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Ризик незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_1 має реальну можливість спілкуватись із свідками, потерпілими і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження. Відповідно, внаслідок поза процесуального спілкування свідки, потерпілі можуть змінити свої покази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Також суд вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливим мотивом, не має джерела доходу. При оцінці наявності даного ризику слідчий суддя враховує, що у підозрюваного не має достатніх стримуючих факторів, які б могли вплинути на його поведінку, незважаючи на молодий вік підозрюваного, характер та обставини злочину, у якому він підозрюється.

Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати свідків, потерпілих, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 5 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», при обранні запобіжних заходів враховуються стан здоров`я неповнолітнього, його сімейний і матеріальний стан, стосунки з батьками, дієвість існуючого контролю за його поведінкою, вид діяльності, місце проживання, дані про попередні судимості, соціальні зв`язки, схильності, спосіб життя, поведінка під час провадження в цій або іншій кримінальній справі, наявність факторів, обставин чи визнання ним моральних цінностей, які дозволяють прогнозувати його поведінку (п. 3).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років із конфіскацією майна, злочин корисливий, вчинений умисно, групою осіб та пов`язаний із застосуванням насильства, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний є неповнолітнім, раніше не судимий, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 , 1981 р.н., та братом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на профілактичному обліку в СОП ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області не перебуває, жодного навчального закладу не відвідує, в поле зору працівників СЮП ВП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області не потрапляв, згідно характеристики, виданої Закарпатським обласним ромським об`єднанням «Романі черхень» проживає разом з матір`ю та братом 2018 р.н., батька в сім`ї немає, скарг від сусідів та інших громадян на його поведінку не надходило, на обліку в органах поліції не перебуває, до будь-якої відповідальності не притягувався, в конфліктних ситуаціях не був помічений, з боку сусідів характеризується позитивно, приймає участь в різних громадських роботах, згідно характеристики Релігійної громади християн віри євангельської від 08.12.2021.року являється прихожанином церкви ОСОБА_14 « ІНФОРМАЦІЯ_8 », в християнській громаді зарекомендував себе позитивно, відвідував богослужіння, завжди був добрим до оточуючих, ввічливим, охайним та доброзичливим, скарг від прихожан на нього не поступало.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

При цьому, наявність тих обставин, що підозрюваний ОСОБА_1 має позитивні характеристики, раніше не судимий, має постійне місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваного та не є, в даному випадку, безумовними підставами для застосування йому більш м`якого запобіжного заходу.

Неповнолітній вік підозрюваного не зменшує суспільної небезпечності вчиненого та не спростовує того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

У зв`язку із наведеним клопотання слідчого підлягає до задоволення.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки підозрюваного, клопотання слідчого слід задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту про те, що всі наведені в клопотанні ризики є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

У відповідності з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 з урахуванням положення Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 року складає 2 270 гривень, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідним визначити заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп.. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Передбачена ч.4 ст.183 КПК України можливість при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні є правом а не обов`язком судді.

У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати ОСОБА_1 : прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська обл., м.Ужгород), без дозволу прокурора, слідчого або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у кримінальному проваджені (спілкуватися з ним лише з дозволу слідчого, прокурора та суду); здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_1 затримано 08 годині 20 хвилин 07 грудня 2021 року, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ужгород, Закарпатської області, українця за національністю, громадянина України, з неповною середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 03 лютого 2022 року (включно).

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн. 00 коп.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає (Закарпатська обл., м.Ужгород), без дозволу прокурора, слідчого або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у кримінальному проваджені (спілкуватися з ним лише з дозволу слідчого, прокурора та суду);

- здати на зберігання до територіального органу державної міграційної служби за місцем реєстрації свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити 03 лютого 2022 року (включно).

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило