Рішення № 101397667, 26.11.2021, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/468/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Брусилівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді О. С. Данилюк,

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 10.05.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 180510-142942 на суму 3 000 грн. строком на 16 календарних днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 60 грн. за кожен день користування. Таким чином, згідно кредитного договору відповідач взяв на себе зобов`язання повернути кредит у розмірі 3000, 00 грн. та сплатити проценти у розмірі 960 грн. у строк до 25.05.2018, а також неустойку у вигляді пені. Позивачем свої зобов`язання за даним договором виконані в повному обсязі на відміну від відповідача, який порушив умови договору і станом на 27.04.2021 має заборгованість в розмірі 59 247, 93 грн., з яких: 2 435, 54 грн. – сума кредиту, 52 217, 12 грн. - проценти за користування кредитом, пеня – 1 500, 00 гривень, 582, 24 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення; 2 513, 03 грн. - 3% річних від простроченої суми. 10.05.2018 року та 21.05.2018 року відповідач частково здійснив внесення коштів на рахунок товариства в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. У зв`язку з цим можна стверджувати, що відповідач здійснив дії, що свідчать про визнання боргу і тим самим підтвердив свій обов`язок повернути кредит у розмірі 3000 грн. та сплатити проценти у розмірі 960 грн. Таким чином просили стягнути з відповідача на їх користь 59 247,93 грн. та судовий збір в сумі 2 270,00 гривень.

Представник позивача ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просив розглянути справу без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, будучі належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10.05.2018 між ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 180510-142942 у режимі он-лайн шляхом заповнення в електронній формі заяви-анкети на сайті позивача, згідно умов якого остання отримала кредит на особисті потреби у розмірі 3 000 грн. строком на 16 днів – до 25.05.2018 та зобов`язалася його повернути і сплатити відсотки у розмірі 960 грн. (розмір відсотків: 2% за кожен день користування кредитом, 730 відсотків річних. Дата початку нарахування відсотків розпочинається з 10.05.2018. При виникненні заборгованості позичальник також зобов`язалася сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 % (а.с. 77).

Відповідно до п.п. 4-6 заяви-анкети ОСОБА_1 підтвердила, що доступ до заповнення від її імені заяв-анкет на офіційному сайті відповідача (pzaim.zp.ua або www.bistrozaim.ua) належить лише їй, ніякі інші особи не мають можливості скористатись від її імені можливістю отримання інтернет - кредиту у Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від її імені на сайт pzaim.zp.ua або www.bistrozaim.ua є дійсними та надані нею особисто: всі заявки на видачу кредитних коштів на її картковий рахунок надані з її особистого мобільного телефону є дійсними та надані нею особисто (а.с. 11, 77).

Згідно наданого позивачем ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» алгоритму укладення договору за допомогою мережі «Інтернет», після подачі відповідної заяви позичальником ОСОБА_1 отримано унікальний код на підтвердження оформлення позики через SМS на мобільний номер, вказаний на сайті при реєстрації, який було введено відповідачем на цьому сайті, підтвердивши подачу заяви-анкети (а.с. 15).

ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» прийнято позитивне рішення про надання кредиту та 10.05.2018 через платіжну систему за допомогою ТОВ «ВЕР ФОР ПЕЙ» здійснило переказ кредитних коштів в сумі 3000 грн. на платіжну картку, вказану позичальником у заяві. При цьому згідно довідки ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на банківську кредитну картку ОСОБА_1 перераховані кошти за кредитним договором у розмірі 3000 грн., номер картки НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк», категорія картки MasterCard, час запиту 10.05.2018 о 14 год 40 хв (а.с. 127-128).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або єнеобхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 180510-142942 від 10.05.2018 року позичальник ОСОБА_1 отримала кошти у розмірі 3 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 16 днів, зі сплатою процентів у розмірі 960 грн. Крім того, при виникненні заборгованості позичальник також зобов`язалася сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 %.(а.с. 77).

Відповідно до розрахунків ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованості за кредитним договором № 180510-142942 від 10.05.2018 року станом на 27.04.2021 становить 59 247, 93 грн., з яких: 2 435, 54 грн. – сума кредиту, 52 217, 12 грн. - проценти за користування кредитом, пеня – 1 500, 00 гривень, 582, 24 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення; 2 513, 03 грн. - 3% річних від простроченої суми (а.с. 20-63).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 180510-142942 від 10.05.2018 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Прості Займи» 564, 46 грн. заборгованості по тілу кредиту та 629, 03 грн. відсотків (а.с. 33-42).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання єпрострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернула в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов`язанням, а тому вимога позивача ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 2 435, 54 грн., а також пені в сумі 1 500 грн. є доведеною та підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за період з 10.05.2018 року до 27.04.2021 року в сумі 52 217, 12 грн. підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу вищезазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18; від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18; від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору № 180510-142942 від 10.05.2018 року ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі до 25.05.2018 року.

Таким чином, позикодавець ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» відповідно до ст. 1048 ЦК України маєправо стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 25.05.2018 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою в сумі 52 217, 12 грн. включає період з 10.05.2018 по 27.04.2021, який виходить за межі строку кредитування (а.с. 33-42).

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» вимога в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 26.05.2018 року по 27.04.2021 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а проценти за користування кредитними коштами за період з 10.05.2018 по 25.05.2018 в сумі 960 грн. відповідачем сплачено частково в сумі 629,03 грн. Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за відсотками за період з 10.05.2018 по 25.05.2018 в сумі 330, 97 грн.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме індексу інфляції за весь період прострочення в розмірі 582, 24 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 513, 03 грн., суд враховує наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості позивача, індекс інфляції за весь період прострочення становить 582, 24 грн. та 3% річних від простроченої суми становить 2 513, 03 грн. Проте суд не повністю погоджується з правильністю нарахування зазначених сум, оскільки в ці суми ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» було враховано 52 217, 12 грн. відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 10.05.2018 по 27.04.2021.

Враховуючи заборгованість за кредитом в сумі 4 266, 51 грн., що включає в себе заборгованість за тілом кредиту в сумі 2 435, 54 грн., заборгованість за відсотками в сумі 330, 97 грн. та за пенею в сумі 1 500 грн., яка є доведеною та підлягає задоволенню, суд вважає, що індекс інфляції за весь період прострочення становить 870, 37 грн. (4 266, 51 грн. (сума боргу) х 120, 4% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 4 266, 51 грн. (сума боргу) = 870, 37 грн.) Разом з тим, враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідачки індекс інфляції в меншому розмірі, а саме 582, 24 грн., суд вважає, що саме ця сума (582, 24 грн.) й підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 .

А також за період з 26.05.2018 по 27.04.2021 на користь позивача необхідно стягнути 374, 14 грн. у вигляді 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання. Вказана сума була розрахована наступним чином:

1) з 26/05/2018 до 31/12/2019 = 585 днів

4 266, 51 x 3 % x 585 : 365 : 100 = 205, 14 грн.;

2) з 01/01/2020 до 31/12/2020 = 366 днів

4 266, 51 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 128 грн.;

3) 01/01/2021 до 27/04/2021= 117 дня

4 266, 51 x 3 % x 117 : 365 : 100 = 41,03 грн.,

4) 205, 14 грн. + 128 грн. + 41,03 грн. = 374, 14 гривні.

За таких обставин суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором № 180622-215945 від 10.05.2018 у розмірі 4 266, 51 грн., яка складається з: 2 435, 54 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 330, 97 грн. – заборгованість за відсотками, 1 500 грн. - пеня; 582, 24 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення; 374, 14 грн. - 3% річних від простроченої суми, що в сукупності становить 5 222, 89 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України ТОВ «ПРОСТІ ЗАЙМИ» має право на компенсацію відповідачем судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним вимогам від заявлених, в сумі 200, 11 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 141, 259, 263-265, 268 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором від 10.05.2018 року у загальному розмірі 5 222 гривні 89 копійок, а також судовий збір у розмірі 200 гривень 11 копійок, а всього 5 423 (п`ять тисяч чотириста двадцять три) гривні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

Суддя О. С. Данилюк