Рішення № 101026749, 02.11.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1796/21

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АГРО-ЛАК», Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ», Київська область, Іванківський район, смт. Іванків

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача – Р.А.Ганенко

від відповідача – не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АГРО-ЛАК» б/н від 15.06.2021 (вх.№1794/21 від 17.06..2021 року) (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 406337,96 грн., з яких 403149,00 грн. основної заборгованості та 3188,96 грн. пені за Договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем, який її обслуговує №5-10/20 від 02.10.2020 року.

Ухвалою суду від 09.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1796/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2021 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №29-07/21 від 29.07.2021 (вх. №18302/21 від 02.08.2021), в якому відповідач частково визнає позовні вимоги та просить відмовити в частині стягнення 3188,96 грн. пені та клопотання №02-08/21 від 02.08.2021 (вх. №18510/21 від 03.08.2021) про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою суду від 03.08.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1796/21 на тридцять днів та відкладено судове засідання на 28.09.2021 року.

До суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 27.09.2021 року (вх. №22534/21 від 27.09.2021) про розгляд справи без участі представника позивача. Ухвалою суду від 28.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі №911/1796/21 та призначено розгляд справи по суті на 02.11.2021 року.

До суду від представника позивача надійшла заява б/н від 27.10.2021 року (вх. №24877/21 від 29.10.2021 року) про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3188,96 грн., у зв`язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1491,10 грн. пені. Крім того, позивачем повідомлено про часткове погашення відповідачем осново боргу у сумі 20000,00 грн. Таким чином, з урахуванням поданої заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 383149,00 грн. основного боргу та 1491,10 грн. пені, а також, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача у повному обсязі згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України.

До суду від відповідача надійшла заява №28-10/21 від 28.10.2021 року (вх. №25281/21 від 02.11.2021 року) про відкладення розгляду справи, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та у зв`язку із запровадженням з 01.11.2021 року у м. Києві «червоного» рівня епідемічної небезпеки .

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2021 року проти відкладення розгляду справи заперечив, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, представник позивача у судовому засіданні повідомив, що докази на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу буде надано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 28.10.2021 року встановлено з 00 годин 00 хвилин 1 листопада 2021 року червоний рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території міста Києва та вирішено застосувати обмежувальні протиепідемічні заходи, передбачені для даного рівня епідемічної небезпеки.

Так, згідно протоколу №68 Постійної комісії з питань ТЕБ та НС КМДА із 00:00 1 листопада в Києві до окремого рішення заборонено, зокрема, перевезення пасажирів громадським транспортом, у тому числі метрополітеном (крім осіб до 18 років), без негативного ПЛР-тесту на COVID-19 або експрес-тесту на визначення антигена строком дії 72 години; або «жовтого» чи «зеленого» COVID-сертифіката; або документа про одужання особи від зазначеної хвороби; перевезення пасажирів громадським транспортом – трамваями, тролейбусами, автобусами та маршрутними таксі – у більшій кількості, ніж передбачено технічною характеристикою транспортного засобу; перебування без захисних масок на територіях закладів охорони здоров`я та освіти; у підземних переходах; на зупинках громадського транспорту та на інших територіях загального користування у разі неможливості дотримання фізичної дистанції не менше 1 метра.

Таким чином, наявність COVID-19-сертифікату, негативного ПЛР-тесту на COVID-19 або експрес-тесту на визначення антигена строком дії 72 години, або документа про одужання особи від зазначеної хвороби може забезпечити можливість бути присутнім у судовому засіданні.

В свою чергу, відповідач не зазначив причин неможливості прибуття у судове засідання, а лише послався на запровадженні червоного рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території міста Києва.

Статтею 129 Конституції України, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Статтею 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні одного з представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Проте, відповідачем не доведено суду неможливість розгляду справи без участі відповідача на підставі письмових доказів, що містяться у справі. На думку суду, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору у даному судовому засіданні. Судом також враховано, подане відповідачем клопотання №02-08/21 від 02.08.2021 року (вх. №18510/21 від 03.08.2021 року) про розгляд справи без участі представника відповідача з урахуванням поданого відзиву та наявними в матеріалах справи документами. Приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, враховуючи наявність в матеріалах справи передбачених ГПК України заяв по суті справи, враховуючи неодноразову неявку відповідача у судові засідання та часткове визнання ним позову, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 02.11.2021 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЛАК» (за договором – орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» (за договором – суборендар) 02.10.2020 року укладено Договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем, який її обслуговує №5-10/20 (далі – Договір), згідно умов п. 1.1. якого, орендар зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне володіння та користування сільськогосподарську техніку, зазначену в п. 1.2. Договору (далі - Техніка), а також, зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль під керуванням екіпажу (водія) орендаря і зобов`язується сплачувати орендарю суборендну плату.

Характеристика сільськогосподарської техніки (відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машини Серія НОМЕР_1 виданий ГУ Держпродспоживслужба в м. Києві 02.10.2019р.): Найменування: трактор; Марка: CHALLGERMT665D; Реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; Рік випуску: 2012; Заводський СО23018; Двигун:У01497; Об`єм двигуна: 8400см.куб.; Потужність двигуна: 235,00кВт; Маса машини: 12617кг; В комплекті з наступним додатковим обладнанням: Борона дискова GREGOIRE- BESSON XRVP 718/48 59726; Плуг (6 метрів) Kuhn Challenger; Опис технічного стану: задовільний (п. 1.2 Договору).

Згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору, техніка, що передається в суборенду, повинна бути передана орендарем та прийнята суборендарем протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором. Передання техніки в суборенду здійснюється сторонами за Актом прийому-передачі з необхідною документацією на техніку. Акт прийому-передачі є невід`ємним додатком до Договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору, розмір суборендної плати за цим Договором становить 26876,60 грн. в т.ч. ПДВ - 4479,43 грн. за 1 (одну) добу. Суборендна плата у вихідні та святкові дні не нараховується та не стягується. Суборендна плата за користування технікою нараховується з моменту підписання Акту прийому-передачі. Суборендна плата здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від орендаря.

Техніка має бути повернена за Актом приймання-передачі орендарю після закінчення строку користування у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник в період експлуатації (п. 6.1. Договору).

У п.п. 7.1, 7.2 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо по завершенню строку дії даного договору жодна сторона на заявить про наміри розірвання Договору, то Договір вважатиметься автоматично пролонгованим на один календарний рік.

Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 7.3 Договору).

На виконання зобов`язань за Договором позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування визначену п. 1.2 Договору техніку, що підтверджується Актом приймання-передачі до Договору від 16.10.2020 року, який підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками.

Згідно підписаного обома сторонами Акту приймання-передачі (повернення) до Договору від 05.11.2020 року відповідач повернув, а позивач прийняв визначену п. 1.2 Договору техніку.

На підтвердження факту надання техніки в суборенду та узгодження вартості суборенди сторонами підписано Акт надання послуг №25 від 05.11.2020 року, згідно якого надано послуги суборенди трактора і дискової борони, плуга з екіпажем; кількість днів суборенди - 15; загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ – 403149,00 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок №13 від 20.11.2020 року за суборенду трактора і дискової борони, плуга з екіпажем відповідно до Договору на загальну суму 403149,00 грн.

Як зазначено позивачем, в порушення умов Договору відповідач не здійснив оплату за надані послуги суборенди техніки згідно умов Договору.

Позивачем на адресу відповідача надіслано лист-претензію №22/04-2021 від 22.04.2021 року з вимогою сплатити заборгованість у сумі 403149,00 грн. (докази надіслання додано до матеріалів справи), яка отримана відповідачем 07.05.2021 року ( підтверджується інформацією, отриманою з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення №0780104818531). Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

У зв`язку із несплатою відповідачем заборгованості у сумі 403149,00 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заборгованість у сумі 403149,00 грн. визнав, однак зазначив, що позивачем невірно визначено розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача.

Згідно заяви б/н від 27.10.2021 року (вх. №24877/21 від 29.10.2021 року) позивач відмовився від частини позовних вимог у зв`язку із помилковим завищенням пені на 1697,86 грн. та повідомив про часткове погашення відповідачем суми основного боргу у сумі 20000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Розглянувши у судовому засіданні 02.11.2021 року заяву позивача про відмову від частини позовних вимог суд зазначає, що відповідне право позивача передбачено п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим суд приймає вказану заяву, а тому, розгляд позовних вимог здійснюється судом з урахуванням вказаної заяви, а саме, про стягнення з відповідача 383149,00 грн. основного боргу та 1491,10 грн. пені.

Згідно ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі ГК України), майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Судом встановлено, що позивачем передано відповідачу у строкове платне користування визначену п. 1.2 Договору техніку, що підтверджується підписаним обома сторонами Актом надання послуг №25 від 05.11.2020 року на суму 403149,00 грн. Позивачем виставлено відповідачу рахунок №13 від 20.11.2020 року за суборенду трактора і дискової борони, плуга з екіпажем відповідно до Договору на загальну суму 403149,00 грн., який відповідачем оплачено частково на суму 20000,00 грн. Доказів оплати решти суми матеріали справи не містять та відповідачем не надано. Крім того, відповідачем у відзиві визнано наявну заборгованість у розмірі 403149,00 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 383149,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та не спростованою відповідачем, а тому, підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку із невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач, згідно п. 8.5 Договору, просить стягнути з відповідача 1491,10 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача у розмірі 403149,00 грн. за період з 01.06.2021 по 10.06.2021 згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.5 Договору, суборендар за цим Договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати сплачує Орендарю пеню в розмірі 1% від неоплаченої вартості суборенди за кожен день затримки.

Позивачем, враховуючи п. 4 ст. 343 ГК України, при розрахунку пені для обчислення її розміру використано подвійну облікову ставку НБУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача є більшим і складає 1656,78 грн., однак, позивачем розмір пені визначено у сумі 1491,10 грн., тому, стягненню підлягає зазначена сума, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За таких обставин, враховуючи, що часткове погашення відповідачем суми основного боргу відбулось після відкриття провадження у справі та клопотання позивача про застосування положень ч. 3 ст. 130 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі, яка підлягала сплаті з урахуванням поданої заяви про часткову відмову від позовних вимог про стягнення пені (403149,00 грн. + 1491,10 грн. = 404640,10 грн.).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 231, 233, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АГРО-ЛАК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ АГРО ФЕНЕВИЧІ» (07201, Київська область, Іванківський район, смт. Іванків, вул. Базарна, буд. 13, код ЄДРПОУ 41890069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АГРО-ЛАК» (07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Європейська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40966110) 383149 (триста вісімдесят три тисячі сто сорок дев`ять) грн. 00 коп. основного боргу, 1491 (одну тисячу чотириста дев`яносто одну) грн. 10 коп. пені, 6069 (шість тисяч шістдесят дев`ять) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.11.2021 року.

Суддя Д.Г. Заєць