Рішення № 100548776, 25.10.2021, Зміївський районний суд Харківської області

621/2370/21

2/621/994/21

РІШЕННЯ

іменем України

25 жовтня 2021 року м. Зміїв Зміївський районний суд Харківської області у складі:

судді Бібіка О.В.

з участю секретаря Попіка С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал", треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал", треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович з наступними вимогами: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Житомрського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

В обгрунтувння позовних вимог позивач зазначила, що у липні 2021 їй стало відомо, що 07.07.2021 в місті Харкові Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем було відкрито виконавче провадження № 66013422 на підставі Виконавчого напису № 32074 від 18.03.2021 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредіт капітал» заборгованості за кредитним договором.

Про наявність факту заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» їй стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження і звернення стягнення на заробітну плату за місцем роботи.

Про наявність факту заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» вона дізналась, коли за місцем її роботи надійшла постанова Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. за ВП № 66013422 від 07.07.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Будь-яких листів чи повідомлень від ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» та/або приватного нотаріуса вона не отримувала.

ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» не повідомляло її, що до нього перейшло право вимоги, також ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» не надавало договору факторингу, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» перейшло право вимоги за Кредитним Договором. Тобто, вона не знала, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги та вона є нібито боржником перед ТОВ «ФК Кредит-каптіл».

Будь-яких листів чи повідомлень від ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» та/або приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича не отримувала. З заборгованістю перед ТОВ «Фінансова компанія Кредіт капітал» не згодна виходячи з наступного:

13.07.2021 року вона звернулася до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича з заявою про надання виконавчого напису та матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис 13.07.2021 року. Відповіді вона не отримала.

Таким чином, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. порушив її право, передбачене ст. 8 ЗУ «Про нотаріат» на отримання документів фізичною особою, щодо якої вчинялась нотаріальна дія.

Вважає, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки був виданий з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.08.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.09.2021 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов наступного висновку.

18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за заявою ТОВ «Фінансова компанія Кредит капітал», видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 32074, відповідно до якого із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Кредит капітал» стягнено заборгованість у розмірі 22000,00 грн, з яких: 5000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16500,00 грн - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 500,00 грн - прострочена заборгованість за комісією; 0,00 грн - строкова заборггованість за комісією (а.с. 14)

08.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюколвим Ю.В. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 18.03.2021, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66013422 про стягнення із ОСОБА_1 за кредитним договором № 1376580 від26.05.2020, укладеним з ТОВ "Мілоан", правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимогпи № 55-МЛ від 10.12.2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (а.с. 20-21)

Статтею 18 ЦК України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

У частинах першій, другій статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19).

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з пунктом 1.1. вказаної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесено до таких документів нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення. Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема, положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України реба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. не дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення виконавчих написів, а саме не з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, оскільки між сторонами у справі існує спір про суму заборгованості за кредитним договором, адже позивач вважає, що товариством завищено розмір заборгованості, зокрема, за рахунок нарахування комісії, а відповідач посилається на суму заборгованості, яка визначена у виконавчому написі нотаріуса.

За таких обставин нотаріусом помилково вирішено питання про наявність у ОСОБА_1 безспірної заборгованості перед банком.

Водночас, правомірність вирішення цього спору не залежить від встановлення конкретного розміру заборгованості. Оскільки нарахування комісії є незаконним, впливає на розмір заборгованості, що виключає її безспірність, яка, в свою чергу, є основною передумовою для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 761/37905/16-ц, провадження № 61-7595св18; від 17 липня 2019 року у справі № 759/3873/17, провадження № 61-1177св18; від 11 вересня 2019 року у справі № 461/280/17, провадження № 61-27928св18; від 11 березня 2020 року у справі № 708/195/19, провадження № 61-17895св19.

Отже, позивачем доведено, що сума, на яку вчинено виконавчий напис не є безспірною, письмова вимога про усунення порушень на адресу боржника не направлялася, що дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

За наведеного, позовна заява підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 03127, м. Львів, вул. Смальстоцького, буд. 1 корп. 28), треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: АДРЕСА_2), приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович (місце знаходження: м. Харків, Конституції майдан, 21/2, кім. 3-а) - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, вчинений 18 березня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 32074 про стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіт капітал» заборгованості за кредитним договором №1376580 від 26 травня 2020, укладеним між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит капітал", у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) грн 00 коп. та плати за вчинення виконавчого напису на підставі ст. 31 ЗУ "Прот нотаріат", а всього 22930 (двадцяьб дві тисячі дев`ятсот тридцять) грн 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит капітал" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у загальному розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.10.2021.

Суддя -