Ухвала суду № 100524261, 19.10.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3321/21

Провадження № 1-кп/362/569/21

Ухвала

і м е н е м У к р а ї н и

19.10.2021 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді Дорошенко В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Вакуленко О.О.,

прокурора – Васичко В.В.,

представників потерпілих Федосюка І.О. та Голосія Р.А.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених – Павлухіна Д.Ю. (у режимі відеоконференції), Швиркова О.С., Корюкіна О.В., Прудивуса М.О.,

розглянувши під час відкритого підготовчого судового засідання у м. Василькові Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110000002053 від 19.12.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Багачка Перша Великобагачівського району Полтавської області, українець, громадянин України, освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Багачка Перша Великобагачівського району Полтавської області, українець, громадянин України, освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_3 , раніше не судимий,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Рубіжному Луганської області, українець, громадянин України, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , житель АДРЕСА_5 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Жубровиці Олевського району Житомирської області, українець, громадянин України, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , житель АДРЕСА_7 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.

02.09.2021 до суду через канцелярію надійшли клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтоване тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування та продовження цього виду запобіжного заходу на стадії досудового розслідування та підготовчого судового розгляду. Зокрема ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, вчинених в складі озброєної банди, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до особливо тяжких, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Вважає, що обвинувачені можуть переховуватись від суду зважаючи на тяжкість покарання, яке передбачене санкціями статей, за які обвинувачуються, можуть незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному проваджені, оскільки достовірно володіють їхніми анкетними даними, можуть вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки зазначені вище злочини вчиняли з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені клопотання у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 – адвокат Голосій Р.А. та представник потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 – адвокат Федосюк І.О. підтримали клопотання прокурора. Вважають, що заявлені прокурором ризики є обґрунтованими, просили задовольнити клопотання прокурора з огляду, з-поміж іншого, на наявність наведених прокурором ризиків та обґрунтованої підозри.

Інші потерпілі та/або їх представники у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Павлухін Д.В. заперечив проти задоволення клопотання з огляду на серед іншого порушення прокурором процесуального порядку звернення до суду із цим клопотанням і не відповідності його вимогам закону. Вважає, що наведені прокурором ризики є необґрунтованими, а його підзахисний ОСОБА_9 не є суспільно-небезпечним елементом, характеризується позитивно. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора і змінити запобіжний захід на домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю.

ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника і категорично заперечив щодо задоволення цього клопотання з огляду на його необгрунтованість.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат Швирков О.С., позицію якого підтримав його підзахисний, заперечили проти заявленого клопотання з огляду на відсутність доказів вини останнього, вважають наявні докази штучними і такими, що не відповідають дійсності. Додав, що його підзахисний має дружину та трьох малолітніх дітей, які залишились без засобів існування через перебування його підзахисного під вартою. Надав суду копії свідоцтв про народження дітей. Також просив суд обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, наголосивши, що цей запобіжний захід забезпечить належну поведінку його підзахисного.

ОСОБА_10 підтримав позицію свого захисника і категорично заперечив щодо заявленого клопотання прокурора, наголосивши, що є невинуватим у вчиненні злочинів, ніколи не займався злочинною діяльністю. Також вказав, що його сім`я залишилася без засобів існування. Просив суд призначити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_4 – адвокат Корюкін О.В., позицію якого підтримав його підзахисний, заперечили проти заявленого клопотання з огляду на те, що ризики є абстрактними та послався на практику ЄСПЛ. При цьому послався на раніше подані документи, щодо стану здоров`я його підзахисного наявність постійного місце проживання, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Захисник ОСОБА_3 – адвокат Прудивус М.О., позицію якого підтримав його підзахисний, заперечили проти заявленого клопотання з огляду на обставини викладені іншими захисниками, додав що доказів вини його підзахисного немає та послався на практику ЄСПЛ. Просив призначити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд встановив таке.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10.09.2021, дія якого продовжувалась ухвалою суду від 07.09.2021, що неодноразово було предметом розгляду у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У силу ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 331 КПК України суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З приводу наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими вищезазначених кримінальних правопорушень суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, зокрема п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, з даних клопотань прокурора видно, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у організації та участі в озброєній банді з метою нападу на окремих осіб, а також у вчинюваних нею нападах; нападах з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений організованою групою; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, поєднаний з проникненням у житло, вчинений організованою групою; незаконному заволодінні транспортним засобом вчиненому організованою групою, поєднаному з погрозами застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого; придбані та бойових припасів без передбачено законом дозволу.

З реєстру матеріалів кримінального провадження вбачається наявність письмових доказів, на які посилається прокурор при пред`явленні обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у тому числі: протоколи допиту потерпілих, яких по даному провадженню є 10 осіб і серед яких є малолітній потерпілий, протоколи допиту свідків, серед яких є малолітній свідок, протоколи огляду місць події, протоколи огляду предметів, протоколи пред`явлення особи для впізнання, протоколи обшуку тощо.

Суд, оцінуючи заявлені клопотання прокурора, бере до уваги лише той факт, що в передбаченому законом порядку, судом установленим законом – слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва – надано відповідні висновки про наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання обвинуваченим запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є майже незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

Згідно з положеннями ст. ст. 177, 178 КПК України та практикою Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні трьох особливо тяжких злочинів (ст.. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України), та одного тяжкого злочину (ч. 1 ст. 263 КК України).

Разом з тим відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні трьох особливо тяжких злочинів (ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України), та одного тяжкого злочину (ч. 1 ст. 263 КК України) вчинених в складі озброєної банди, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до особливо тяжких, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Крім того, у судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачені не визнають обставини, викладені у обвинувальному акті, а тому, відповідно, мають свою версію розвитку подій щодо інкримінованих обвинувачень.

З цих підстав, на думку суду, існує беззаперечне існування ризику щодо незаконного впливу на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні, серед яких є малолітні діти, які мають бути допитаними безпосередньо у судовому засіданні на відповідній стадії судового провадження.

Також суд зауважує на наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, або продовження злочинної діяльності оскільки зазначені вище злочини вчинялися з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, відсутні відомості щодо офіційного працевлаштування обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що не відпали підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на стадії підготовчого судового розгляду, дія якого продовжувалась.

Таким чином, при вирішенні питання про обрання обвинуваченим запобіжних заходів суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність малолітніх потерпілого та свідка у даному кримінальному провадженні, зважаючи на той факт, що обвинувачені не визнають обставини, що викладені у обвинувальному акті.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одного із більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаних ризиків.

При цьому суд погоджується, що у ОСОБА_11 наявні сталі соціальні зв`язки, що підтверджується доказами, які подав його захисник.

При вирішенні даного клопотання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надаючи оцінку доводам, які наведені прокурором у клопотанні, враховуючи пояснення сторін кримінального провадження, оцінюючи відомості про особу кожного обвинуваченого, встановлені у судовому засіданні, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо існування вищезазначених ризиків та їх незмінності.

Суд при цьому враховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень частини 1 статті 177 КПК України.

На думку суду, саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного статтею 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу й особам обвинувачених, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної їх процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

За таких обставин, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обґрунтованим.

Одночасно, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченим розмір застави.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року обвинувачені мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 193-194, 197, 314-316, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 17 грудня 2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів -до 17 грудня 2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів -до 17 грудня 2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів -до 17 грудня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлено 22.10.2021.

Суддя В.М. Дорошенко