Ухвала суду № 100296997, 11.10.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1458/20

Провадження №1-о/307/1/21

У Х В А Л А

11 жовтня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ніточко В.В., суддів Стецюк М.Д. та Чопик В.В., розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 та його захисника Мнушкіної Людмили Сергіївни про перегляд вироку апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами,

встановив:

Вироком апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.152 КК України до покарання у вигляді 13 років позбавлення волі, за п. 1, 2, 9 ч.2 ст.115 КК України до покарання у вигляді довічного позбавлення волі, і на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Верховного суду України від 24 липня 2003 року даний вирок залишено без змін.

28 травня 2020 року до Тячівського районного суду Закарпатської області надійшла заява засудженого ОСОБА_1 та його захисника Мнушкіної Л.С. про перегляд вироку апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами. Заявник та його захисник посилаються на те, що орган досудового слідства прокуратури Тячівського району та прокуратурою Тячівського району було штучно створено і підроблено докази, на яких ґрунтується обвинувальний вирок (явка з повинною від ОСОБА_1 , висновки експертиз, постанови, винесені слідчим та прокурором, пояснення та протоколи допиту свідків, протокол огляду місця події та інші документи, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи відносно ОСОБА_1 ) та під час проведення слідчих дій був порушений порядок їх проведення, що встановлений КПК України (в редакції 1960 року). Саме ці порушення не було встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції.

Просить скасувати вирок апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами та призначити судове засідання справи по суті.

Ухвалою Тячівського районного суду від 21 вересня 2021 року заяву засудженого ОСОБА_1 та його захисника Мнушкіної Людмили Сергіївни про перегляд вироку апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами було залишено без руху та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з дня отримання ухвали.

Засуджений ОСОБА_1 отримав копію вищезазначеної ухвали суду 28 вересня 2021 року, однак заяви про усунення недоліків не подав.

Адвокат Мнушкіна Л.С. отримала копію вищезазначеної ухвали суду 01 жовтня 2021 року та надіслала суду заяву з усуненням недоліків, що зазначені в ухвалі.

В даній заяві про усунення недоліків адвокат Мнушкіна Л.С. зазначила, що вирок апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року відносно ОСОБА_1 був винесений колегією суддів, де головуючим був ОСОБА_2 , відносно якого розслідується кримінальне провадження № 42014000000000054 по факту захоплення влади колишнім Президентом України ОСОБА_3 , що є підставою для перегляду вироку суду відносно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами. Крім цього, повторно вказала як на підставу перегляду вироку за нововиявленими обставинами, те, що на її думку було штучно створено і підроблено докази, на яких ґрунтується обвинувальний вирок (явка з повинною від ОСОБА_1 , висновки експертиз, постанови, винесені слідчим та прокурором, пояснення та протоколи допиту свідків, протокол огляду місця події та інші документи, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи відносно ОСОБА_1 ) та під час проведення слідчих дій був порушений порядок їх проведення, що встановлений КПК України (в редакції 1960 року).

Тобто, адвокатом Мнушкіною Л.С. в поданій нею заяві про перегляд вироку та в заяві про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Тячівського районного суду від 21 вересня 2021 року, в порушення п.4 та п.5 ч.2 ст.462 КПК України не зазначено у відповідності до ч.2 ст.459 КПК України нововиявлені обставини, які б могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Заява адвоката та засудженого ґрунтується на аналізі доказів, що стали підставою для ухвалення вироку стосовно нього, не згоді з їх оцінкою, що була надана судом при ухваленні вироку, що може бути лише підставою для оскарження вироку, а не для перегляду за нововиявленими обставинами.

Такі обставини суд не вважає нововиявленими, оскільки ч.2 ст.459 КПК України передбачає, що нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

3) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Тобто, нововиявлені обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_1 та його захисник не є нововиявленими, оскільки те, про що вони вказують в своїй заяві є фактично незгодою із судовим рішенням. Крім того, ті докази, щодо аналізу яких вони вдаються у своїй заяві були відомі під час судового розгляду та ухвалення вироку, що теж означає, що такі обставини не є нововиявленою обставиною (п.1 ч.2 ст.459 КПК України).

Згідно із Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року (справа № 754/10422/16-к провадження № 51-3917км20) нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об`єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об`єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв`язку з їх невідомістю суду; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу. Тобто необхідно наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою, це обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Відповідно до вимог частини 3 статті 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.

Таким чином, на стадії вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та перевірки заяви на відповідність вимогам статті 462 КПК України процесуальним законом передбачено можливість прийняти рішення про відкриття провадження за такою заявою або про повернення її у встановлених частиною 3 статті 429 КПК випадках.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що заява засудженого ОСОБА_1 та його захисника Мнушкіної Людмили Сергіївни про перегляд вироку апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами не відповідає вимогами ст.462 КПК України, заявниками не усунені недоліки, що зазначені в ухвалі Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 вересня 2021 року, суд вважає, що відсутні обставини, які закон визнає нововиявленими, а заява підлягає поверненню засудженому та його захиснику на підставі п.1 ч.3 ст. 429 КПК України.

Керуючись ст.ст.429, 459, 460, 462, 463, 464 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву засудженого ОСОБА_1 та його захисника Мнушкіної Людмили Сергіївни про перегляд вироку апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами – повернути заявникам.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня отримання копії судового рішення.

Головуючий В.В. Ніточко

Судді М.Д. Стецюк

В.В. Чопик