Повідомити про помилку або ідею
YouControl
logo youcontrol
0 800 309 077
Дзвінок безкоштовний
УКР

Зареєструйтесь і перевірте 10 компаній безкоштовно, або отримайте консультацію по номеру 0 800 309 077.

Злочин та кара: за що та на які суми штрафують банки

19 червня 2019 р.

Злочин та кара: за що та на які суми штрафують банки

За останні три роки кількість штрафів українських банків за порушення вимог фінмоніторингу зменшилась, а от суми збільшилися в рази.

Причини, чому фінустанови потрапляють під санкції НБУ, та статистику покарань банків проаналізував фінансовий аналітик компанії YouControl Роман Корнилюк, спеціально для Мінфіну.

Останнім часом Нацбанк посилює вимоги до вітчизняних фінустанов і вводить різноманітні регуляторні інновації. Це збільшує фінансові та часові витрати на «механічну» роботу, вимагає розширення штату. Щоб відповідати вимогам у сфері фінансового моніторингу, банкам потрібні ефективні технологічні рішення та підходи. В той же час фінустановам гостро не вистачає даних, технологій і стандартизації. І за таких умов їм доводиться оперативно реагувати на зміни.

Свідомо чи ні, але деякі банки не встигають перелаштуватися під нові правила гри і порушують встановлені законодавчі норми. В свою чергу це призводить до негативних наслідків у вигляді відповідного покарання. Залежно від масштабів порушень, банки можуть отримати попередження або багатомільйонний штраф. Цікаво, що протягом останніх трьох років кількість штрафів за порушення вимог фінмоніторингу пішла на спад. Хоча у 2017 році попереджень було більше, ніж у 2016 та 2018-му.

Що стосується суми штрафів, тут картина протилежна. У 2018 році, порівняно із 2016-м, грошовий обсяг санкцій збільшився майже в 17 разів. Причому «пік штрафування» припав на листопад-грудень 2018 року. Загалом за три роки банки мали сплатити за порушення 227 млн грн.

Протягом 2018-го та першого кварталу 2019 року найбільша сума штрафу сягнула 94,7 млн грн. На другому місці штраф у розмірі 30,5 млн грн, а на третьому – 14,4 млн грн.

«Географія» покараних банків

За період 2018 року – перший квартал 2019 року НБУ найчастіше штрафував вітчизняні банки, рідше – банки з європейським капіталом. Показово, що російській фінустанові дістався лише один штраф, однак за сумою він виявився більшим, ніж усі інші 17 разом.

За що карають банки

У НБУ є різні причини та аргументи, аби накладати штрафи на банки в контексті AML/CFT standards (боротьби з відмивання грошей і фінансування терроризму).

Однак можна виділити перелік найпоширеніших порушень фінустанов за 2018 р. – І квартал 2019 р.

•  Факти здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу — 15 випадків.

•  Недотримання вимог щодо національних публічних діячів (PEPs), їх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб — 4 випадки.

•  Порушення окремих вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів — 4 випадки.

•  Незабезпечення функціонування системи управління ризиками — 3 випадки.

•  Недотримання порядку подання інформації спеціально уповноваженому органу — 2 випадки.

•  Подання недостовірної статистичної звітності — 2 випадки.

•  Невиявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу — 1 випадок.

•  Недотримання порядку зупинення фінансових операцій — 1 випадок.

У випадку менш серйозних порушень, або ж коли йдеться про нововведення у сфері фінмоніторингу, банки можуть отримати попередження. Основними причинами таких санкцій були:

•  недотримання вимог щодо публічних діячів, їх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб — 27 випадків;

•  невиявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу — 18 випадків.

Крім того, банки часто недотримувалися порядку подання інформації спеціально уповноваженому органу — 11 випадків та не забезпечували функціонування системи управління ризиками – 9 випадків.

RegTech-рішення  

Для уникнення санкцій НБУ банки повинні дотримуватися вимог, які ставить перед ними регулятор. Однак на практиці не все так просто. Щоб працювати ефективно, швидко та згідно з правилами, банкам потрібні ефективні інструменти. Тут у нагоді можуть стати RegTech-рішення.

RegTech – це сукупність технологій, які оптимізують комплаєнс банку, тобто його систему контролю над виконанням нормативних вимог. За визначенням британського регулятора Financial Conduct Authority, RegTech — це підвид FinTech з фокусом на технологіях, які здатні виконувати регуляторні вимоги ефективніше і результативніше за традиційні засоби.

У світі цей напрямок бізнесу на стику IT, фінансів та комплаєнсу активно розвивається. Причин у RegTech-революції кілька. По-перше, ризик росту непередбачуваних, але цілком вірогідних витрат: посткризові штрафи банкам по всьому світу перевищують $200 млрд. А також масштабні втрати доходів фінустанов — більше $4700 млрд доходів банків опинились у зоні ризику внаслідок конкуренції з боку FinTech-сектору.

Рішення RegTech, які можуть допомогти фінустановам, передбачають використання таких сучасних технологій:

•  AI (штучний інтелект) та ML (машинне навчання) для антифроду, тобто виявлення та запобігання шахрайству.

•  API (Application Program Interfaces) для взаємодії банків з центральними банками та FinTech-компаніями.

•  Big Data Analytics — пошук паттернів у великих наборах даних для підтримки транзакцій і моніторингу ризиків.

•  Biometrics — використання унікальних біологічних чи поведінкових особливостей людини для ідентифікації клієнтів.

•  Cloud computing (хмарні обчислення) для здешевлення зберігання та обробки великих масивів банківських даних.

•  DLT (розподілені бази даних і записи), зокрема використання блокчейн-технологій для цифрової ідентифікації користувачів.

Ці та інші технологічні рішення здатні допомогти українським банкам зберегти кошти і не поставити під сумнів ефективність та законність своєї роботи.