Повідомити про помилку або ідею
YouControl
logo youcontrol
0 800 309 077
Дзвінок безкоштовний
УКР

Зареєструйтесь і перевірте 10 компаній безкоштовно, або отримайте консультацію по номеру 0 800 309 077.

За що триматися аграріям?

18 серпня 2017 р.

За що триматися аграріям?
Україна стабільно входить в десятку аграрних країн світу. Проте українським аграріям доводиться несолодко, зважаючи на боротьбу за квоти в Зоні вільної торгівлі ЄС, нестабільність податкової системи, невигідні умови банківських кредитів. Тому вони продовжують розраховувати лише на власні сили. Як в агробізнесі можна досягти успіху в сьогоднішніх реаліях?


Головне – початок

На думку спеціалістів, агросектор – це одна з небагатьох галузей, де не потрібно бути великою компанією, щоб випускати конкурентоспроможну продукцію. Однак щоб її реалізовувати за вигідною ціною, з часом доведеться переходити на великі обсяги. Адже гравці ринку, котрі мають змогу купувати за високими цінами, працюють лише із великими постачальниками. Як цього досягти? Знайти канали попиту та зацікавити у співпраці тих, хто володіє потрібними ресурсами. Тобто вийти на високі прибутки за рахунок кооперації між малими підприємцями.

До речі, з 2016 року податки в агросекторі збиратимуться за новою системою: 15% ПДВ залишиться у виробників зернових та технічних культур (відповідно, 85% направляться в бюджет), половина залишиться у садоводів, виробників овочів, розвідників птахів та свинарів, а скотарям передбачається залишити 80% від ПДВ.


Пошук своєї ніші

Вирощення високомаржинальних культур та реалізація їх без посередників приносить вагомі результати за незначний термін. На деякі види агропродукції попит значно перевищує пропозиції. До них відносять насіння льону, горох, нут, розторопшу тощо. Незайняті ніші дають змогу почати розвиток свого бізнесу у зоні низької конкуренції. До того ж ціни на нішеві культури зазвичай вищі і не мають значних перепадів, як це відбувається з традиційними масляними та зерновими культурами.

Високе експортне мито (на масляні культури, наприклад, воно сягає 10%) пояснюється стимулюванням перероблювання сировини в Україні. В деяких випадках така ідея справді виправдана. Наприклад, прибуток від реалізації джемів може значно перевищувати дохід від продажу свіжих ягід.


Орієнтація на ринку збуту

Бажаючи отримувати прибуток не в хиткій гривні, а в твердій валюті, бізнесмени агросектору віддають перевагу експорту. Тим більше, закордонні компанії планують закупівлі сировини заздалегідь. Відтак ще до збору урожаю можна знайти зацікавлених клієнтів та домовитись про найвигідніші умови постачання.

Крім того, компанії, що вже давно існують на українському ринку, співпрацюють за налагодженими каналами. Тому у нових аграріїв є великі можливості у пошуку невідкритих ними ринків збуту. Багато невеликих за площею країн (Македонія, Ліхтенштейн та інші) ще досі не мають сталих стосунків в агросекторі із Україною. Як і багато країн Азії та арабського світу. Тому є сенс пробувати стукати в ті двері, котрі досі оминалися. Як мінімум – використовуючи можливості інтернет-пошуковиків, як максимум – виграючи гранти для замовлення досліджень ринку консалтинговим компаніям.

До речі, на 68-й Генеральній асамблеї ООН 2016-й рік проголосили Міжнародним роком зернобобових. Для аграріїв – привід задуматись про нові «двері»…


Експорту в ЄС – бути

Зона вільної торгівлі з ЄС – окрема тема на сьогодні. Навіть якщо продукція відповідає європейським нормам якості та безпеки, аграрії стикаються з новими бар’єрами. Квоти на безмитний ввіз агропродукції, котрі ЄС виділив Україні, вичерпуються за багатьма напрямками. Доки міністерство «вибиває» додаткові квоти, варто звернути увагу на продукцію, для котрої обмеження не передбачені. А також на ту, квоти якої зазвичай не використовуються Україною у повному обсязі. Наприклад, ячмінь, молочна продукція, баранина, яловичина.

Потрапити на ринок ЄС можна не лише вчасно відправивши продукцію, доки не вичерпались квоти. Існує і другий шлях, хоча й більш довгий – ліцензування. Зацікавлена у постачанні іноземна компанія може звернутись безпосередньо до Генерального Директорату Єврокомісії із запитом про постачання товару з України протягом певного періоду. Таким чином, імпортер бере на себе зобов’язання щодо імпорту, а українська компанія отримує можливість реалізувати продукцію.


Інвестиційні надії

Інвестиційна привабливість аграрної галузі залишається на передових місцях. Плодюча земля, дешева робоча сила та експортний потенціал створюють привабливі умови для розвитку бізнесу. З огляду на це інвестори, котрі лояльно ставляться до підвищених ризиків, виражають зацікавленість у вкладенні свого капіталу. Зокрема, Саудівська Аравія в 2016 році планує низку візитів для оцінки інвестиційної привабливості українського агросектору.