Повідомити про помилку або ідею
YouControl
logo youcontrol
0 800 309 077
Дзвінок безкоштовний
УКР

Зареєструйтесь і перевірте 10 компаній безкоштовно, або отримайте консультацію по номеру 0 800 309 077.

Очі не замилиш, зуби не заговориш: як не потрапити в пастку сучасних шахраїв?

8 серпня 2019 р.

Очі не замилиш, зуби не заговориш: як не потрапити в пастку сучасних шахраїв?

Є декілька популярних схем, на яких успішно наживаються аферисти. Приклади махінацій та способів їх уникнути розглянули експерти під час вебінару від YouControl “Сучасні шахраї”.

“Чи можуть шахраї уявити собі, що чесні люди здатні бути спритнішими, ніж вони?”  – запитує американський письменник, а раніше трейдер і ризик-менеджер Насім Ніколас Талеб. У цьому питанні криється вирішення важливого сучасного виклику – боротьби із різноманітними махінаторами, які постійно відточують свою майстерність та вдосконалюють методи обману. Тож аби не потрапити в тенета шахраїв, потрібно й самому бути обізнаним, спритним, цікавитися актуальними схемами. Знання та обережність у цьому випадку є вирішальними. 

Для того, аби якомога менше аферистів досягли своєї мети і якомога більше українців уникли проблем, YouControl провів вебінар “Сучасні шахраї”. На ньому експерт з комплаєнсу YouControl Наталія Чорногуб та засновник детективного агентства “Бюро Рись”, спеціаліст у сфері комплексної безпеки Руслан Болгов розглянули декілька показових кейсів. 

Онлайн-шопінг: рай для аферистів

Наразі більшість процесів в нашому житті, у тому числі – торгівля, практично перейшла в онлайн. Шахраї просто не могли цим не скористатися. Звідси і засилля різних схем обману, які недосвідченій людині не викрити без власного “розслідування” або без знання очевидних ознак афери. 

Серед найпопулярніших “маячків” махінацій, за словами Руслана Болгова, в електронній комерції є: 

•  невиправдано низька ціна на товар чи послугу, грандіозна знижка чи сумнівна акція;

•  вимога здійснити 100% попередню оплату за замовлення, особливо за досить дорогу річ. 

“Була ситуація, коли люди хотіли придбати мопед. Знайшли в мережі оголошення та почали спілкуватися з продавцем. Він запропонував вигідні умови продажу та навіть надав копії своїх документів: паспорту, ІНН, свідоцтва про реєстрацію фізичної-особи підприємця. На перший погляд, ніяких сумнівних моментів у поведінці продавця не було, тим більше, що він ніби-то підтвердив свою особу. Не насторожила покупців і вимога повної передоплати омріяного мопеда, хоча знайомі попереджали про ризики такого вчинку. Наслідок довіри не забарився: продавець разом із грошима зник, товар не надав, а люди залишилися ошуканими”, – розповідає засновник детективного агентства “Бюро Рись”.

Як говорить експерт, уникнути такої неприємної ситуації було нескладно. Варто було перевірити, чи не пускають вам пил в очі. Це можна було зробити, зокрема, за допомогою YouControl: зайти в систему, перевірити за вказаними реквізитами (ПІБ чи іншим), чи справді людина займається бізнесом. У випадку із продавцем мопедів, ФОП справді існувала, однак контактні дані (телефон), вказані при реєстрації, не збігалися. Це вже мало насторожити та стати приводом для ретельнішої перевірки. Якби постраждалі від афериста так і зробили, то після звернення до підприємця (як це зробив детектив) карти розкрилися би. Виявилось би, що у людини вкрали ноутбук, де були копії документів, якими і скористалися шахраї. Причому, за словами цього ФОПа, до нього вже звернулося кілька десятків таких же ошуканих людей. Тож перевірки мало не буває. Особливо, якщо мова про великі гроші та вимогу передоплати. 

Ще одна проблема онлайн-шопінгу – фейкові сайти, які є клонами популярних інтернет-магазинів чи електронних сервісів. Особливо гостро ця проблема відчувається на ринках, представники яких нечасто мають справу із технологіями, онлайн-інструментами і недостатньо обізнані із сучасними шахрайськими схемами. 

“Був випадок афери при продажі недешевого доїльного обладнання, яке зазвичай купують дрібні фермери. Працював сайт, де була вся необхідна інформація – місто, контакти, перелік та опис продукції. Також на ресурсі надавалися документи ФОПа, який ніби й був продавцем. Однак перевірка цих відомостей могла би вберегти потенційних покупців від, як виявилося шахраїв. А знайти суперечливі моменти було легко. Перше – ФОП зареєстрований у Львові, а інтернет-магазин значиться в Сумах. ФОП працює 13 років, а сайт, доменне ім’я якого можна перевірити в різноманітних джерелах, працює кілька місяців. При чому красномовне й те, хто купив та на кому числиться домен”, – розповідає Руслан Боглов.

Звичайно, знайдені сумнівні відомості можуть мати й логічне пояснення. ФОП переїхав жити в інше місто. Він провів ребрендинг та створив новий сайт. Але все це краще уточнити у першоджерела – зателефонувати самому підприємцю, чиї документи завантажені на сайт, поспілкуватися з ним, і лише тоді вирішувати щодо можливості співпраці. 

Забудовники: великі гроші, великі ризики, багато шахраїв

Уже майже 20 років пройшло із часу, коли на всю країні прогриміла афера із “Еліта-центром”. Після того щоразу, інвестуючи у будівництво, українці сподіваються не опинитися в епіцентрі подібної масштабної махінації. І це не дивно, адже кількість шахрайств на ринку нерухомості не зменшується, а способи стають все більш складними. 

За словами детектива, одним із прикладів може стати ситуація, коли інвестору незаконно нав’язують певні умови, які він не хоче виконувати і не підписує акт прийому-передачі житла. На основі цього з ним розривають попередній договір і повертають гроші, але з перерахунком по поточному курсу долара. Враховуючи валютні коливання, інвестор замість вкладених $100 тис. отримав лише $30 тис., втративши і кошти, і квартиру, яку вже успішно перепродали іншій людині. 

Щоб не потрапити на забудовника, який залишить покупців без грошей і даху над головою, потрібно перевіряти його за кількома аспектами. Необхідно звернути увагу на реквізити компанії, вказані у договорі, який пропонує підписати забудовник та дізнатися, наприклад, за допомогою YouControl:

•  чи існує взагалі така компанія, чи не перебуває в процесі припинення;

•  як довго працює на ринку;

•  який у неї статутний капітал;

•  у скількох судових процесах вона фігурує, з акцентом на кримінальних провадженнях та тих, де вона відповідач;

•  зв’язки підприємства з іншими гравцями ринку, із тими з ким вона судиться, із публічними діячами тощо. 

Зв’язки забудовника, як розповів Руслан Болгов, можуть багато розповісти про те, як можуть скластися з ним стосунки в майбутньому. Наприклад, причетність до компанії публічного діяча чи члена його сім’ї може призвести до того, що його будуть “прикривати”. Зокрема, була ситуація, коли інвестори не могли виграти суди проти забудовника, бо засновником підприємства була людина, чоловік якої був суддею. 

“Бездоганна репутація – перше, що необхідно шахраєві”, – говорила Агата Крісті. Сучасні аферисти й справді дуже добре маскуються, можуть всіляко намагатися довести свою доброчесність, навіть надавати документи в підтвердження. Однак вкрай важливо не вірити гарній вітрині, яку вони створюють для своїх неіснуючих чи неякісних товарів та послуг. Потрібно ретельно перевіряти кожного продавця, навіть якщо, на перший погляд, причин для цього немає. 

Дивіться повну версію вебінару: