Повідомити про помилку або ідею
YouControl
logo youcontrol
УКР

Зареєструйтесь і перевірте 10 компаній безкоштовно, або отримайте консультацію по номеру 0 800 309 077.

Валютна свобода від НБУ: чи радіти бізнесу та що буде з курсом

16 липня 2019 р.

Валютна свобода від НБУ: чи радіти бізнесу та що буде з курсом

Національний банк продовжує валютну лібералізацію. Цього разу обмеження зняли із бізнесу. До чого це призведе розповів фінансовий аналітик системи з перевірки контрагентів YouControl, Роман Корнилюк. Спеціально для НВ Бізнес.

Бізнес вже кілька тижнів (із 20 червня) не зобов’язаний продавати частину валютних надходжень на міжбанку. Національний банк України (НБУ) скасував цю вимогу. На сайті регулятора вказується, що таке рішення прийняте з метою спрощення ведення бізнесу в Україні.

Історія питання

Вимогу про обов’язковий продаж валютних надходжень для експортерів Нацбанк затвердив ще 2012 року. Причому протягом 7 років ситуація змінювалася. Так, у серпні 2014 року регулятор зобов’язав бізнес продавати всю валютну виручку, аргументуючи це складною фінансовою ситуацією та нестабільністю в країні. Хоча вже у вересні того ж року НБУ зменшив свою вимогу до 75% виручки. З 2016 року Нацбанк поступово рухався до лібералізації в цьому питанні і лише в червні 2019 відмовився від власної вимоги повністю.

Звичайно, підприємці радісно зустріли такі зміни, адже вони дозволили їм на власний розсуд розпоряджатися своїми ліквідними активами в іноземній валюті. Раніше компанії були вимушені конвертувати значні суми в гривню. Через це вони сплачувати зайві банківські комісії, власним коштом покривали розширення спредів між курсами купівлі та продажу і наражалися на неминучі втрати у випадку девальвації. Більше того, бізнес переплачував удвічі, якщо йому через певний час доводилося знову конвертувати гривню в долар чи євро при здійсненні витрат на імпорт.

Очевидно, рішення НБУ з валютної лібералізації матиме вплив на різні економічні аспекти. Та які саме?

«Чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності. За статистикою останніх років, коли норматив обов’язкового продажу валютних надходжень становив 50%, так і з 1 березня 2019 року, коли він був зменшений до 30%, бізнес загалом продавав понад 90% валюти», — йдеться у повідомленні НБУ. Та все ж є кілька відкритих запитань, зокрема в ЗМІ та в суспільстві, щодо того, до чого призведе рішення регулятора. 

Валютне питання: що буде з курсом?

У короткостроковому періоді рішення НБУ суттєво не вплине на курс гривні. Українські компанії і за попередніх умов уміли декларувати лише ту суму експортної виручки, яку б вони і так добровільно регулярно конвертували в гривню для внутрішніх закупівель, виплат заробітних плат тощо.

Якщо говорити про довгостроковий вплив, то курс може коливатися в дещо більшому діапазоні через «стадний ефект» з притримування чи продажу валюти бізнесом. Однак слід пам’ятати, що згідно з новим законом про валюту, у випадку системної кризи, різкої девальвації, в тому числі і підсиленої спекулятивними настроями бізнесу через притримування валютної виручки, НБУ має повне право повернути вимоги з обов’язкового продажу назад.

Бізнесове питання: яка користь підприємцям?

Українські компанії, особливо з великих бізнес-груп, за довгий період жорсткого валютного регулювання за потреби навчилися обходити нормативні вимоги обов’язкового продажу. Зокрема, вони це робили шляхом часткової декларації валютної виручки, наприклад через «притримування» необхідних валютних коштів за експорт в офшорних юрисдикціях. Таким чином ефективність обмежувальних заходів стосовно обов’язкового продажу валютної виручки зійшла нанівець, особливо в умовах макрофінансової стабілізації.

Зараз декларувати валютні кошти з виручки можна буде більш вільно, що розширює можливості фінансової та інвестиційної діяльності компаній, а найголовніше — зробить ці операції прозорішими для вітчизняних регуляторних органів. Якщо бізнес буде впевненим у подальшій лібералізації, це позитивно вплине на обсяги валюти балансів, сприятиме розширенню ділової активності українських компаній і частковій деофшоризації. Можна буде вільніше розпоряджатися отриманими валютними коштами і конвертувати їх у гривню не в строго визначений період, а, наприклад, більше зберігати в формі валютних депозитів в українських банках. Також можна буде інвестувати тимчасово вільні кошти в закордонні активи, отримуючи додатковий інвестиційний дохід.

Питання на перспективу: чого чекати далі від НБУ?

Навіть при тому, що Нацбанк останнім часом помітно рухається в напрямку лібералізації, залишаються питання, наскільки стійкою у часі буде така його позиція. Раніше, особливо під час кризи 2014−2015 років, регулятор неодноразово змінював свої рішення в валютній політиці з огляду на тактичні задачі згладжування коливань на валютному ринку.

Загалом НБУ із 2016 року прямує до м’якшої валютної політики згідно з дорожньою картою скасування валютних обмежень.

«У цьому році Національний банк скасував або пом’якшив вже понад 30 валютних обмежень. Відміна обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесу є черговим кроком на шляху до вільного руху капіталу, визначеного однією із стратегічних цілей Національного банку», — повідомляється на сайті регулятора.

З огляду на те, що вже зробив НБУ, та що планує, можна очікувати й на подальшу валютну лібералізацію. Втім це можливо лише за умови збереження існуючої макрофінансової стабільності. Остання у свою чергу можлива, якщо не реалізуються загрози, пов’язані із: 

•  сповільненням глобального росту;

•  геополітичними і військовими шоками;

•  внутрішньою політичною кризою, «приуроченою» до парламентських виборів;

•  піковими виплатами зовнішнього боргу та відсутністю нових траншів від МВФ і/чи притоком коштів іноземних інвесторів;

•  бюджетним дефіцитом через недоотримання доходів у зв’язку з низькими темпами детінізації економіки;

•  загостренням проблем в державних системних банках.

Якщо ці загрози не стануть реальністю, а НБУ збереже інституційну незалежність, валютна лібералізація буде продовжуватись і надалі.