Ренкінг фінансової стійкості банків від YouControl

Які банки вийшли з карантинного року найстійкішими? Автор фінансового скорингу, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк розповів для Delo.ua основні тренди на банківському ринку та поділився власними прогнозами.

Щоб бізнесу спростити процес перевірки, а населенню дати готову відповідь на запитання про те, наскільки фінансово стійкий і надійний банк, фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк розробив інструмент FinScore для аналізу банків. Днями було оприлюднено ренкінг фінансової надійності банків за IV кв. 2020 р. 

Як пандемія і карантин вплинули на кількість та стабільність банків?

У 2020 році продовжилась історична тенденція до скорочення кількості банків на ринку: з 75 банківських фінансових установ під кінець року залишилося 73. Попри коронакризу, темпи зниження кількості банків незначні, оскільки основна маса фінансово нестійких банків покинули сектор у буремний період 2014-2016 рр., який серед фінансистів отримав назву "очищення" або "банкопаду". Для розуміння масштабності цих процесів згадаємо, що станом на 1 січня 2014 року діяло 180 банків. Здатність банківської системи відповісти на виклики коронакризи багато в чому пов’язана із суттєвим поліпшенням якісної структури ринку після кардинальних реформ банківського сектору впродовж минулої "п’ятирічки".

Наразі банківський ринок продовжує курс на переформатування. Особливо впадає у вічі, що до п'ятірки банків, яким вдалося максимально наростити свої ринкові частки за активами, кредитами та депозитами, потрапили банки, які зробили ставку на стратегію діджиталізації та впровадження інновацій, кредитування аграрного бізнесу, малих і середніх підприємств, а також підтримку "зелених" та енергоефективних проєктів.

Читати більше: Методика фінансового скорингу банків від YouControl 

Які саме чинники вплинули на банківську галузь у 2020 р.? 

Серед чинників, які впливали на банківську галузь варто зазначити:

• різка девальвація гривні на початку 2020 р., що призвела до переоцінки кредитних і депозитних портфелів банків, однак на відміну від попередніх криз не зумовила паніки та доларизації балансів банків. Вкладники і надалі продовжували активно накопичувати, а банки кредитувати у гривні.

• посилення вимог із фінмоніторингу вплинуло на поведінку клієнтів, створивши дискомфорт у стосунках з банками через збої у виконанні транзакцій з огляду на вимушені перевірки походження коштів.

• зростання обсягу готівки в обігу – реакція клієнтів на обмеження з фінмоніторингу та дії класичного закону надання переваги ліквідності в кризові часи.

• активний розвиток діджиталізації та онлайн-банкінгу внаслідок переходу на віддалений режим роботи, соціальне дистанціювання. Ті банки, які зуміли краще налагодити цифровізацію бізнес-процесів і мінімізацію офлайн контактів з клієнтами, явно виграють в умовах коронакризи.

• суттєве падіння ставок за депозитами фізичних осіб з 11-12% до 8-9% в гривні, з 1,5-2,5 до 0,5-1,2% в доларах. Здешевлення ресурсів потягнуло вниз ставки за кредитами, що дало певний поштовх для росту виданих іпотечних кредитів. Правда, слід розуміти, що даний ріст іпотечного кредитування відбувається з надзвичайно низької бази, а тому для реальної оцінки його перспектив потрібен певний час.

Разом з тим вплив пов’язаних із коронакризою шоків на банківський сектор через злагоджені дії керівництва банків та регулятора виявився не настільки потужним, як прогнозувалося у березні 2020 року. Тому навіть весняна різка девальвація гривні не зупинила ріст гривневого депозитного портфеля у річному вимірі. 

Про депозити

Після невеликої паніки у перші тижні карантину, вкладники продовжили активно накопичувати заощадження на банківських рахунках. Як результат ‒ приріст коштів фізичних осіб на 26,5% за рік. Це навіть більше, ніж у попередні періоди, і свідчить про поступове відновлення довіри до банківської системи.

Щодо кредитів

Банківське кредитування продовжує перебувати в неоднозначному стані. Обсяги видачі нових кредитів у гривні почали активніше зростати лише в другому півріччі минулого року після суттєвого спаду через карантинні обмеження у першому. Обсяги валютних кредитів навпаки зменшувались. 

Крім того, на кредитному ринку є фрагментарні проблеми з окремими секторами економіки, особливо серед позичальників із малого і середнього бізнесу, які найбільше постраждали від коронакризи. 

Частково цю проблему росту нових неплатежів через втрату кредитоспроможності вдалося згладити інструментом державної підтримки – проєкту пільгового кредитування "5-7-9". Проєкт дозволив  позичальникам рефінансувати старі борги. Однак, як бачимо зі статистики, якісних позичальників, охочих взяти нові кредити на розвиток бізнесу, навіть у рамках цієї програми є в рази менше. Банки продовжують скаржитись на вузький ринок добросовісних і платоспроможних клієнтів. В частині галузей це може призвести до накопичення нових проблемних кредитів.

Поки що проблема нових "коронавірусних" кредитів не зовсім помітна, адже загальна частка непрацюючих кредитів за 2020 рік знизилася з 48,4% до 41%. Утім слід розуміти, що основною причиною цієї довгожданої "перемоги" стало інтенсивне списання старих багаторічних позик з балансів державних банків. Водночас це не скасовує ризику накопичення нових "пластів" токсичних активів та їхньому зростанню в недалекому майбутньому. Для того, щоб цей баласт нових непрацюючих кредитів не став джерелом нових внутрішніх проблем для окремих банків та системи вцілому, його варто правильно оцінити за міжнародними стандартами бухобліку та створити відповідні резерви. Щоб стимулювати правильний хід цього процесу, НБУ анонсував оцінку якості активів банківського сектору та додаткове стрес-тестування першої тридцятки найбільших банків у 2021 році.

Чи вплине відкриття земельної реформи на банківський сектор та ренкінг найнадійніших банків?

Прогрес у земельній реформі ‒ один із позитивних факторів, на який очікують банкіри, адже  відкриття ринку землі дасть змогу отримати новий актив для застави, під який можна нарощувати обсяги кредитування. Наскільки суттєвим буде вплив цього фактору на банки залежатиме від масштабів нових угод, легкості адміністрування процесів купівлі-продажу землі, та здатності банків адаптуватися до нових умов, шляхом розробки спеціалізованих продуктових пропозицій для корпоративних клієнтів з агросектору та фізичних осіб-власників землі. 

Ті банки, які активно залучаться у цей процес, мають шанси збагатити свої бізнес-моделі новим перспективним напрямком для отримання доходу й через зростання рентабельності покращити місце в ренкінгу. З іншого боку, надмірне агресивне кредитування, якщо здійснюється без належної оцінки ризиків, може погіршити фінансовий стан банку в частині інших складових надійності. Наприклад, зумовити падіння ліквідності чи адекватності капіталу. Тому фінансовий стан банків, представлених у ренкінгу, буде, як завжди, оцінюватись у комплексі. Шанс на високі показники FinScore матимуть лише банки, що здатні на стійке та збалансоване зростання бізнес-активності з дотриманням всіх індикаторів надійності на достойному рівні.

Які прогнози на майбутнє?

Експертна спільнота очікує, що 2021 рік для банківської системи стане продовженням непоганої траєкторії росту, наміченої у другому півріччі 2020-го, якщо не прилетять якісь нові "чорні лебеді" у вигляді неочікуваних глобальних потрясінь епідеміологічного, екологічного, соціально-політичного чи економічного характеру. 

Із внутрішніх факторів, які можуть негативно впливати на банки, можна відзначити хіба що можливі проблеми з наповненням бюджету, ризик сходження з рейок проєвропейських реформ і загрозу розриву відносин із МВФ на тлі пікових виплат по зовнішніх боргах восени цього року. Втім поки що глобальні тенденції пост-коронавірусного відновлення та кон’юнктура на зовнішніх ринках металів і зерна виглядають цілком сприятливими для українського економічного росту.